Бабич Іван Трохимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабич Іван Трохимович

БА́БИЧ Іван Трохимович (02. 06. 1929, м. Осер, деп. Йонн, Франція – 04. 06. 1993, Полтава) – письменник-перекладач, педагог. Чл. СПУ (1984). Народився в укр.-польс. сім’ї. Батько 1924 виїхав до Німеччини, звідти потрапив до Франції, де й одружився. Б. навч. в муз. школі та закритій школі в Парижі, закін. колеж у м. Діжон (1947). Також опанував фах дит. лікаря. Влітку 1947, не побажавши воювати в Алжирі, разом з батьками виїхав до України (м. Карлівка Полтав. обл.). 1950 екстерном склав іспити на право викладання в школі іноз. мов. Два роки викладав нім. мову в полтав. школах. Закін. заочно Харків. пед. ін-т іноз. мов (1960) та дворічні курси при Моск. пед. ін-ті (1963). У 1964– 89 – ст. викл. франц. мови Полтав. пед. ін-ту. Від 1989 – на пенсії, вів літ. роботу. Б. володів сімома європ. мовами. Перший худож. переклад франц. мовою опубл. 1973 (роман А. Головка «Бур’ян»). Відтоді здійснив понад 20 перекладів франц. мовою, серед них: «Циклон» О. Гончара (1977, спільно з Ж. Шампенуа), «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха (1978), «День для прийдешнього» П. Загребельного (1985), «Пан Халявський» Г. Квітки-Основ’яненка (1990), «Захар Беркут» І. Франка (1991), а також твори Остапа Вишні, В. Винниченка, М. Ірчана, В. Земляка, Н. Забіли, П. Панча, Ю. Мушкетика, Ю. Щербака, Є. Гуцала, І. Вільде та ін. Останній переклад з франц. опубл. у полтав. ж. «Криниця» (1993). Б. писав також статті на теми теорії перекладу.

Літ.: Іван Трохимович Бабич: [Некролог] // ЛУ. 1993, 10 черв.; Мирний В. Він відкрив Україну світові // Там само. 1999, 25 листоп.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2003