Бабій Адам Минович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабій Адам Минович

БАБІ́Й Адам Минович (19. 12. 1897, с. Ріпки Звенигород. пов. Київ. губ., нині Лисян. р-ну Черкас. обл. – 11. 12. 1937, похов. у Биківні побл. Києва) – диригент, музикознавець. Закін. Кирилів. учит. школу (1913), Київ. учит. семінарію (1917), диригент.-хоровий ф-т Київ. муз.-драм. ін-ту (1927), де й працював від 1926 викл. муз.-теор. дисциплін та історії музики. Від 1925 – чл. бюро Об’єдн. диригентів при Муз. т-ві ім. М. Леонтовича. Керував самодіял. хор. колективами, зокрема Київ. кондитер. ф-ки ім. К. Маркса. Брав участь у розробленні укр. муз. термінології, працюючи секр. муз. секції Ін-ту укр. наук. мови ВУАН (від 1925). Співукладач «Словника музичної термінології. Матеріали до української термінології» (Х., 1930, т. 20). Від 1930 – н. с. Кабінету укр. мист-ва ВУАН. Автор наук.-метод. праць і публіцист. дописів з питань укр. хор. культури й муз. виховання. Організатор муз. олімпіад та оглядів муз.-клуб. роботи в рад. армії. Автор низки рецензій, зокрема на кн. Ф. Колесси «Народні пісні з Галицької Лемківщини» та В. Ступницького «Пісні Слобідської України» (обидві – рукопис). Заарешт. 3 листопада (грудня?) 1937 за звинуваченням в укр. націоналізмі та «створенні низки петлюрів.-націоналіст. організацій». 6 грудня засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Пр.: Про походження музики // Музика. 1925. № 7–8; Нові перспективи мистецтва хорового диригування // Музика масам. 1928. № 1; Основні елементи музичної грамоти: Довідкова книжка для учнів муз. проф. шкіл і пед. технікумів. Х.; К., 1930; Музыкальное образование на Украине после Октября // Сов. музыка. 1935. № 1; Мистецтво хорового співу. Поради керівникові хорового гуртка. К.; Х., 1937.

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2003