Бабій Борис Мусійович

БАБІ́Й Борис Мусі­йович (12(25). 07. 1914, с. Гурівці, нині Козятин. р-ну Вінн. обл. — 19. 09. 1993, Київ) — право­знавець. Доктор юридичних наук (1964), професор (1966), дійс. чл. АНУ (1972) та АПрНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1974). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1981). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Всеукр. комуніст. ін­ститут журналістики (1934), Київ. університет (1940). Працював журналістом (1932– 35). Прокурор кримінал.-суд. від­ділу Прокуратури УРСР (від 1939); від 1940 — на прокурор. посадах в армії; 1947–49 — старший викладач та заст. декана юрид. ф-ту Київ. університету; від 1949 — у Секторі держави і права (від 1969 — Ін­ститут держави і права) АН УРСР: ст. н. с., вчений секр., заст. зав. сектору, 1966–88 — завідувач від­ділу, водночас 1969–74 — за­ступник директора, 1974–88 — директор Від 1968 — чл. Президії АН УРСР, академік-секр. Від­діл. економіки, історії, філософії і права (від 1976 — Від­діл. історії, філософії і права) АН УРСР; від 1988 — радник Президії АНУ. Дослідж. з історії держави і права, державо­знавства, історії правової науки. В наук. працях вперше у вітчизн. юрид. літературі висвітлив низку важливих теор. питань, повʼяз. із виникне­н­ням і роз­витком УРСР. Деякі роботи присвяч. пита­н­ням методології, теорії держави і права (сутність, осн. зав­да­н­ня та функції держави, джерела права та ін.). Брав без­посередню участь у роз­роблен­ні проектів Кон­ституції УРСР 1978, Зводу законів УРСР та багатьох нормат.-правових актів. Неодноразово очолював делегації УРСР на конф., симпозіумах та сесіях ООН: з питань космосу (1968, Австрія), боротьби з расизмом (1971; Афр. Респ., Камерун, Ніґерія), пред­ставництва держав у між­нар. організаціях (1975, Австрія), між­нар. тероризму (1979, США). Був чл. По­стій. палати Третей. суду в Гаазі, Комісії України у справах ЮНЕСКО та ін. організацій.

Завантажити статтю