Бабій Лев - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабій Лев

БАБІ́Й Лев (16. 02. 1927, с. Вівся Бережан. пов., нині Козів. р-ну Терноп. обл.) – громадський діяч. Учасник 2-ї світ. війни. Нагородж. Шевченків. медаллю (1995) та Золотим Хрестом за особл. заслуги. 1944 вступив у дивізію «Галичина» (згодом 1-а Укр. дивізія), у складі якої брав участь у боях у Словаччині, Югославії та Австрії. Був у полоні в Італії та Англії до 1948. Після звільнення брав участь у громад. роботі Союзу українців Великої Британії. Від 1952 у Канаді. 1976–86 – голова станиці Братства колиш. вояків 1-ї Укр. дивізії УНА в Торонто, від 1986 – голова крайової управи Братства українців Канади (Торонто). Був чл. Всесвіт. ради укр. комбатант. орг-цій при Світ. конгресі вільних українців. Секр. Допомогового ком-ту бережанців у Торонто та чл. Ком-ту вид-ва «Бережани», який видав 1-й том кн. «Бережанська Земля» (Нью-Йорк, 1970). Голова ком-ту й гол. редколегії 2-го тому істор.-мемуар. зб. «Бережанська Земля» – «Бережанщина і Козівщина» (1998).

Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук

Стаття оновлена: 2003