Бабій Олександр Максимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабій Олександр Максимович

БАБІ́Й Олександр Максимович (23. 04. 1906, Київ – 31. 10. 1953, там само) – звукооператор. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ін-т кінематографії (1936). Від 1930 працював на «Українфільмі» (від 1939 – Київ. кіностудія худож. фільмів, нині Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Озвучив німі стрічки «Кармалюк» і «Два дні», оформив перший укр. ігровий звук. фільм «Іван» (1932, реж. О. Довженко). Брав участь у створенні кінокартин «Останній порт» (1934), «Суворий юнак» (1935, реж. А. Роом), «Я люблю» (1936, реж. Л. Луков), «Запорожець за Дунаєм» (1938, екранізація І. Кавалерідзе), «Вершники» (реж. І. Савченко), «Ескадрилья № 5» (реж. А. Роом, обидві – 1939), «Визволення», «Радянська Буковина» (обидві – 1940); на Ашґабат. кіностудії в роки 2-ї світ. війни у стрічках: «Бойова кінозбірка № 9», «Як гартувалася сталь» (обидві – 1942), «Райдуга» (1943), «Нескорені» (1945, усі – реж. М. Донськой), «Подвиг розвідника» (1947, реж. Б. Барнет), «Третій удар» (1948), «Тарас Шевченко» (1950, обидві – реж. І. Савченко).

Літ.: Капельгородська Н. та ін. Український біографічний кінодовідник. К., 2001.

Н. М. Капельгородська

Стаття оновлена: 2003