Бабук Володимир Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабук Володимир Борисович

БАБУ́К Володимир Борисович (23. 01 (05. 02). 1910, с. Кроти, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. – 20. 08. 1978, Київ) – фахівець у галузі механізації сільського господарства. Канд. тех. н. (1953), чл.-кор. ВАСГНІЛ (1956). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін-т (1931). Від 1933 – гол. інж., згодом дир. Ізюм. МТС. Під час 2-ї світ. війни був дир. Старобіл. автотрактор. з-ду (Луган. обл.), Олександров. МТС (Оренбур. обл., РФ), нач. тех. відділу Укрремтресту Наркомзему УРСР. 1943–60 – дир. Ін-ту механізації с. госп-ва (згодом Укр. НДІ механізації та електрифікації с. госп-ва). 1962–67 – дир. Укр. філії Держ. н.-д. технол. ін-ту (Васильків. р-н, Київ. обл.). 1967–70 – дир. новоствор. Всесоюз. НДІ приладів і тех. вимірів у с. госп-ві (Москва). Осн. напрями наук. діяльності: створення приладів і засобів вимірювання для наук. досліджень та їх використання в с. госп-ві.

Пр.: Тракторы и сельскохозяйственные машины Англии, США и Канады. К., 1959; Опыт комплексной механизации возделывания кукурузы. К., 1959; Пневмоінструмент ремонтника-механізатора. К., 1966; Альбом технологических карт на разборку, сборку и регулировку механизмов шасси трактора ДТ–75. Москва, 1967.

Літ.: Чекалов А. І. Бабук Володимир Борисович (1910–1978) // Вчені у галузях механізації, електрифікації та меліорації. К., 2000.

А. І. Чекалов

Стаття оновлена: 2003