Бабун Родіон Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бабун Родіон Миколайович

БАБУ́Н Родіон Миколайович (08(20). 06. 1895, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ – ?) – правознавець. Закін. юрид. ф-т Донського ун-ту (1918, Ростов-на-Дону). Від 1920 викладав економіку і право у навч. закладах Донбасу та Харківщини. 1922– 24 – голова губерн. колегії адвокатів Донеччини. 1924 викладав курси заг. теорії права та історії ін-тів приват. права у Харків. ін-ті нар. госп-ва. Від липня 1925 – проф. каф. енциклопедії права (вступ до вивчення права) та історії ін-тів публіч. права, 1929–30 – декан юрид. ф-ту, березень–вересень 1930 – ф-ту рад. буд-ва і права Київ. ін-ту нар. госп-ва. 1930–32 – співроб. Комісії для виучування рад. права і буд-ва ВУАН, де очолював сектор рад. права. Водночас – чл.-кор. каф. права ВУАМЛІН (від 1928), а після її реорганізації – н. с. (за сумісн.) сектору заг. теорії права та держави НДІ рад. буд-ва та права. Від квітня 1932 – у Харкові, працював проф. Всеукр. ін-ту рад. буд-ва і права (від 1937 – Харків. юрид. ін-т). 1941 евакуювався до Курган. обл., читав лекції у місц. ВНЗах. Автор одного з перших рад. підручників з історії політ. і правових учень, заг. теорії держави і права. Уклав навч. посібник із всесвіт. (зокрема укр.) історії держави і права. Опублікував низку наук. статей і творів літ.-публіцист. характеру, зокрема «Красные стихи» (Таганрог, 1920).

Пр.: Общее учение о праве и государстве. К., 1925; Загальна наука про державу і право. Х., 1927; Історія інститутів права. Х., 1928.

І. Б. Усенко

Стаття оновлена: 2003