Баварія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баварія

БАВА́РІЯ (Bayern) – найбільша федеральна земля Німеччини, що знаходиться у її південній частині. Пл. 70,55 км2. Насел. бл. 12,1 млн осіб (2003), з яких бл. 6,3 млн – власне баварці, 4, 1 – франконці, 1,7 млн. – шваби. У Б. проживає понад 15 000 українців. Складається з 7-ми районів. Адм. центр – Мюнхен (1,14 млн осіб станом на 2003), найбільші міста (станом на 2003 в тис. осіб): Нюрнберґ (487), Фюрт (109), Інґольштадт (114), Вюрцбурґ (126), Авґсбурґ (254,6). Назва «Б.» походить від герман. племені баварів, які здавна заселяли Пд. Німеччини. У 6 ст. утвор. Баварське герцогство (тривалий час ним правила династія Віттельсбахів, що мала в 13–14 ст. шлюбні зв’язки з Рюриковичами), 788 його територія – у складі держави франків. У 10 ст. Б. – герцогство Герман. королівства. У 16–17 ст. – одне з наймогутніших князівств, оплот катол. церкви. 1919 за Ваймар. конституцією Б. увійшла до складу Нім. Респ. Згідно з Конституцією 1946, Б. має респ. устрій, свій парламент і уряд. Гол. політ. сила – Християн.-соц. союз (ХСС), який править у Б. від 1962. Земел. уряд очолює голова ХСС Е. Штойбер (від 1993).

Тер. Б. гориста, займає пн. схили Альп (найвища точка – г. Цуґшпітце, 2962 м), сх. частину Шваб.-Бавар. плоскогір’я (400–1000 м), Франкон. Альб (г. Попберґ, 657 м); 2/3 території вкрито лісами (Чеський, Баварський, Шумава). Клімат помірний, середня т-ра липня +17 °С, січня – 2 °С; опадів – 935 мм на рік. Найбільші ріки – Дунай, Майн; багато озер.

Б. здавна відома як с.-г. регіон. Тут вирощують зернові, тех. культури (зокрема цукр. буряки), хміль, у долині Майну – виноград. Розводять велику рогату худобу. За останні десятиріччя в Б. значно розвинулася пром-сть, зросла роль сектору послуг. У жодній ін. землі Німеччини структура економіки після 2-ї світ. війни не зазнала таких змін як у Б. З аграрної землі вона перетворилася в регіон сучас. пром-сті. Аграр. сектор складає лише 1 % її ВВП, на пром-сть припадає 32 % і 67 % на сектор послуг. Нині економіка Б. могутніша від економіки Бельгії чи Швейцарії. Чверть всього, що виробляється в Б., експортується. Республіка займає 20-те місце серед найбільших держав-експортерів. Левову частку пром-сті Б. складають високотехнологічні підпр-ва. У Б. зосереджено автомобіле- й літакобудування (ВМW, Audi, EADS), електротех. та електрон. (Simens), текстил., швейна, скляно-керам., харч. пром-сті. Б. відома розвитком видавничої та страхової справи (Burda, Allianz). У Б. працюють всесвітньо відомі виноробні та пивоварні з-ди, останні мають монополію на щорічному мюнхен. святі «Октоберфест». Міста Б. – Мюнхен, Нюрнберґ – місце проведення міжнар. ярмарків.

Б. – один з наукових центрів Європи; тут працює 9 держ. ун-тів і 17 спеціалізованих ВНЗів, 14 ін-тів та установ Т-ва ім. Макса Планки та 9 установ Т-ва ім. Фраунгофера. Окрім того, в Б. розміщені такі крупні наук. установи, як Ін-т фізики плазми в Гархинге, Н.-д. центр екології і охорони здоров’я в Нюрнберзі та Нім. н.-д центр авіації і космонавтики в Обернфаффенгофені. Б. багата на пам’ятки духовн. й культурн. історії. Понад 1100 бавар. музеїв зберігають мист. шедеври з багатьох країн світу, з якими щорічно знайомляться понад 20 млн відвідувачів. Найвідоміша картинна галерея – Стара Пінатека в Мюнхені, до якої 2002 додалася Пінатека сучасного мист-ва. У Б. діє понад 30 драм. та опер. театрів, оперет, велика кількість лялькових та театрів під відкритим небом. Далеко за межами Б. відомі Фестиваль музики Ріхарда Ваґнера (Байройт) та «Театральне літо у Франконській Швейцарії». У Мюнхені знаходиться одна з найбільших у Європі б-к – Бавар. держ. б-ка, що має у своїх фондах понад 6 млн книг. На збереження культур.-мист. спадщини Б. щорічно виділяла понад 100 млн євро. Баварці бережно ставляться до своїх звичаїв, традицій, діалектів. Для них це більше ніж екзотика минулих віків. Саме тому в Б. користуються популярністю нар. пісні, танці, музика, а також нац. костюми. Баварська тенденція – ставлення з любов’ю і повагою до своєї минувшини – має все більше прихильників по всій Німеччині. У Б. створено чудові можливості для заняття спортом. Тут розвинені масовий і професійний спорт. Понад 4 млн мешканців Б. є членами різних спорт. клубів. 1936 в Ґарміш-Партенкірхені, а 1972 у Мюнхені проходили Олімп. ігри; 1974 – чемпіонат світу з футболу, на якому збірна ФРН стала чемпіоном. Б. – провідний центр туризму, на який припадає 23 % від всього обороту в сфері нім. туризму. У цій галузі зайнято 330 тис. осіб, а щорічний оборот складає 26 млрд євро. Турист. маршрути у Б. пролягають через міста Ґарміш-Партенкірхен і Міттенвальд, г. Цуґшпітце, оз. Хімзеє та Кеніґзеє, Нац. парк, старовинні замки.

Б. має партнер. стосунки з понад 20 країнами й регіонами світу. Істор. зв’язки з Україною встановилися в добу середньовіччя. Торг. партнером Києва було одне з міст Б. – Реґенсбурґ, у якому монастир св. Якова і Ґертруди збудовано на кошти Володимира Мономаха. Збереглися записи реґенсбур. купців 1191, де говориться про жваву торгівлю з Руссю. У 11– 12 ст. вихідці з Реґенсбурґа заснували в Україні невеликі громади, що займалися в основному комерцією в Києві, Володимирі-Волинському та Луцьку, про що свідчить Іпатіївський літопис. Данило Галицький запрошував вихідців з Б. для відбудови знищених монголами та буд-ва нових міст. У 16 ст. у Володимирі-Волинському знайшов притулок герцог Отто ІІІ з бавар. княжого роду Віттельсбахів. Друкар Сайполт Фіол із м. Нойштадт під Нюрнберґом на поч. 14 ст. зі своєї друкарні у Кракові постачав на укр. території друковані кирилицею книги. У 17–18 ст. укр. козаки брали участь у 30-річ. війні у складі війська бавар. курфюрста Максиміліана І. Від 16 ст. молодь з України здобувала освіту в навч. закладах Діллінґена, Ерланґена, Мюнхена, Вюрцбурґа, Інґольштадта. Журнали Діллінґен. та Інґольдштад. колегій фіксують кілька десятків укр. прізвищ слухачів. 1752 Г. Сковорода вивчав філософію у Мюнхен. ун-ті. Багато укр. митців здобували мист. освіту в Мюнхен. художній академії. В Україні працювали нім. майстри, серед них П. Лябенвольф – автор пам’ятника Гербуртам у Львові, Г. Гольбайн-старший, скульптор Ф. Тітц, у Мюнхені – графік Г. Нарбут, художник О. Мурашко, скульптор М. Паращук та ін. Наприкінці 19 ст. до Б. прибували тисячі укр. сезон. робітників переважно з Галичини та Буковини. Перед 1-ю світ. війною їх було бл. 100 тис. осіб. 24 березня 1911 у Мюнхені створ. укр. освітнє т-во, метою якого було збереження духов. зв’язків із батьківщиною. Активну політ. діяльність проводив Р. Смаль-Стоцький, який розробив і пропагував т. зв. чорноморську концепцію, що передбачала встановлення тісніших зв’язків між Україною та Б. водним шляхом по Дунаю через Чорне море до Дніпра. 1919–22 УНР мала у Мюнхені консульство. 28 травня 1918 під егідою торг. палати Мюнхена була заснована Нім.-укр. екон. спілка. У жовтні 1918 до Б. прибула укр. делегація на чолі з Х. Кочубеєм для обговорення питання про встановлення тісніших контактів та можливості отримання фінанс. допомоги. Після втрати укр. незалежності, а також революції в Б. значно скоротилися двосторон. зв’язки. Екон. відносини між УРСР та Німеччиною, зокрема і Б., відновлено після рапалльського договору. Нім. робітники та експерти допомагали відбудовувати укр. промисловість. 1925–28 кілька сотень укр. науковців побували у Б. у наук. відрядженнях. 1925 встановлено обмін науковцями та виданнями між ВУАН та Бавар. АН.

Після 2-ї світ. війни в Б. опинилися сотні тисяч українців-остарбайтерів, колиш. полонених та політ. емігрантів. Б. стала місцем найбільшого зосередження укр. політ. еміграції, розселеної в таборах УНРРА, ІРО в Мюнхені, Авґсбурзі, Регенсбурзі, Міттенвальді, Берхтесґадені, Ашаффенбурзі, Байройті, Кауфбойрені. У цей період, що дістав назву таборового, в Б. мешкало понад 40 % всіх українців, які перебували в Німеччині. У Мюнхені розташ. громадські, допомогові, церк. та політ. установи укр. діаспори: Центр. представництво українців Німеччини, Спілка укр. молоді, Об’єдн. укр. жінок, Об’єдн. укр. пластунів тощо. 1945 з Праги до Мюнхену перемістився УВУ, було засновано Укр. богослов. православну академію, а від 1947 відновило діяльність НТШ; в Реґенсбурзі поновив роботу Укр. тех.-госп. ін-т; 1948 знову почало діяти Німецько-українське товариство, що організовувало концерти, виставки, займалося видавничою справою, зокрема 1952–69 видало 40 номерів ж. «Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart», значну кількість укр. книжок. 15 листопада 1945 група укр. науковців-емігрантів в Авґсбурзі заснувала УВАН. Серед укр. літ. видань цього періоду найпомітнішим був ж. «Арка», що видавався у Мюнхені 1947– 48 (гол. ред. Ю. Шерех). У ВНЗах Б. працювали: проф. О. Горбач, Ю. Бойко, А. Білинський, М. Антохій, І. Жегуц та ін. Унаслідок масового переселення українців 1948 до Пн. Америки та Австралії у Б. їх кількість скоротилася з 15 тис. (1946) до 8 тис. (1965).

Зміст і обсяг екон. та культур. зв’язків УРСР із Б. визначали рішення союз. парт. керівництва. 1986 уряди СРСР і ФРН домовилися про відкриття нім. консульства в Києві та рад. – в Мюнхені. 1989 підписано угоду про партнерство між Б. та Україною, за якою здійснювалася Програма двосторон. торг.- екон. співпраці, встановлювалися прямі стосунки торг.-пром. палат, двосторонні культ.-осв. зв’язки. 29 січня 1990 Б. та Україна підписали Спільну заяву про осн. напрями взаємин. 25 липня – 1 серпня 1990 відбувся візит в Україну делегації Бавар. ландтаґу, що започаткував між Б. і Україною контакти на високому рівні. У квітні 1991 в рамках візиту Голови ВР УРСР Л. Кравчука укр. делегація відвідала Б. 1991 започатковано діяльність Постійної укр.-бавар. робочої комісії. 14–15 жовтня 1992 прем’єр-міністр Баварії М. Штрайбль перебував у Києві. В ході візиту відбулися переговори й зустрічі з керівництвом України, укладено Протокол про продовження та поглиблення партнер. співроб-ва між Україною та Б. Від 16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомасштаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б. в Україні (17–21 жовтня 1998), Дні укр. культури у ФРН (Мюнхен, Реґенсбурґ; листопад 2000). Від жовтня 1992 в Києві діє представництво Фонду Г. Зайделя. 1993 у Мюнхені організовано виставку «Авангард і Україна: 1910–1936 роки». 1999 відбулися візит голови уряду Б. до Києва, його зустрічі з укр. керівництвом, зустріч голів урядів України і Б. в Мюнхені. Товарообіг поміж Україною та Б. сягає за 600 млн євро. На Б. припадає бл. 12 % заг. товарообміну України з Німеччиною. Україна посідає 10-е місце у списку найбільших торг. партнерів Б. серед країн Центр. та Сх. Європи. Осн. статті укр. експорту – одяг (49 %), продукція хім. пром-сті (18 %), імпорту – пром. обладнання та машини (19 %), засоби назем. транспорту та електротех. вироби (по 15 %). На укр. ринку активно працюють бавар. інвестори, зокрема «Дойтц-Фар», «Кнауф», «Хіпп», «Сіменс», «Вальтер Бау». Найбільший інвест. проект – буд-во концерном «Леоні» у м. Стрий Львів. обл. з-ду з вироб-ва автомоб. кабел. мереж (заг. сума інвестицій – 40 млн євро). Партнер. взаємини об’єднують Київ і Мюнхен (від 1989), Харків та Нюрнберґ (від 1990), Одесу та Реґенсбурґ (від 1990), Чернігів і Меммінґен (від 1997). У червні 1993 засн. «Бавар. дім» в Одесі, у вересні 1995 – «Нюрнбер. дім» у Харкові. У травні 1997 укладено меморандум про партнерство між Чернів. обл., Сучав. повітом (Румунія) та округом Швабія. Від жовтня 2001 діє угода про міжрегіон. співроб-во між Закарп. обл. та округом Верхня Франконія. Існують зв’язки між ВНЗами України та Б., так від 1992 діє угода про наук. співпрацю та академ. обміни між Київ. ун-том ім. Т. Шевченка та Констан. ун-том. Громад. орг-ції Б. надають велику гуманітар. допомогу Україні. За фінанс. підтримки бавар. уряду обладнано Укр. мед. центр реабілітації дітей з ураженням нервової системи, створено ортопедичне відділ. при НДІ з проблем соц. захисту насел. в Харкові.

Літ.: B. Hubensteiner. Bayerische Geschichte. München, 1950; Маруняк В. Українська еміграція. Т. 1. Мюнхен, 1985; Т. 2. К., 1998; Зарубіжні українці: Довід. К., 1991; Кудряченко А. І., Грабарчук Г. О. Україна й Німеччина – досвід відносин на початку 1990-х рр. К., 1994; Яцишин М. Українсько-німецькі культурні зв’язки кінця 80-х – у 90-ті роки ХХ століття. Лц., 1999; Бусыгина И. М. Регионы Германии. Москва, 2000; Козак С. Українська «Арка» на Баварській землі // Київ. 2002. № 6; Степанов В. А. Зв’язкам – понад тисячу років. Україна і Баварія: Нарис історії відносин від давнини до сьогодення // ПЧ. 2002. № 8.

А. І. Кудряченко

Стаття оновлена: 2003