Багаліка Юрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Багаліка Юрій Васильович

БАГАЛІ́КА Юрій Васильович (14. 02. 1958, Київ) – скульптор. Чл. НСХУ (1989). Закін. Київ. худож. ін-т (1982; майстерня В. Бородая, викл. з малюнка – О. Титов). Від 1981 бере участь у респ., всеукр. та закордон. (Австрія, 1991; Італія, 1992) виставках. Працює в галузях монум. й станкової скульптури. У творах Б. відчувається наук. прагнення вивчити живу форму, осягнути її суттєве наповнення. Творчість має певний цикліч. розвиток: від суто реалістич. зображень митець звертається до умовно-абстрактної скульптури і знову повертається до реалізму. Розмаїття природної форми приваблює скульптора своєю неповторністю й первинністю. Саме це тяжіння до натури зумовлює відчуття живої ваги та цілісності скульптур Б. Твори зберігаються у фондах Мін-ва культури та мист-в України, НСХУ, НХМ.

Тв.: «Кінь, що впав» (1976–87, триптих), «Зустріч» (1988), «Козацька дума» (1989), «Осліплення Василька Теребовлянського», «Поцілунок Юди» (обидва – 1990), «Зречення Петра» (1991), «Композиція № 2» з серії «Еротичні фігури», «Каїн та Авель» (обидва – 1992), «Портрет у стилі Гоголя» (1998), «Муза. Жіночий портрет», «Ахілл», «Химера Нерона» (усі – 1999); «Натюрморт з куркою» (2002).

Я. О. Хоменко

Стаття оновлена: 2003