Багаутдінов Рафаель Махмутович
БАГАУТДІ́НОВ Рафаель Махмутович (10. 08. 1931, м. Казань, нині Татарстан, РФ — 16. 08. 2017, Київ) — графік, живописець. Брат Рема Багаутдінова. 1937 родина зазнала репресій — батька розстріляли, мати 15 років відбула у Мордовських таборах. Б. разом зі старшим братом опинився у трудових колоніях України, а під час війни — Кавказу та Середньої Азії. Член НСХУ (1963). Закінчив Київський художній інститут (1962; майстерня О. Пащенка). Працював у галузі станкової й книжкової графіки (ілюстрації й оформлення книг О. Гончара, Є. Гуцала, С. Йовенко, П. Загребельного та ін.). На початку 70-х років працював у техніці акварелі (натюрморти, портрети, сюжетні цикли). Його акварелям притаманна гучна мова монументального твору, вони не вкладаються у звичні уявлення про можливості цієї техніки. Наприкінці 70-х років звернувся до олійного живопису (тематичні картини, натюрморти, портрети, пейзажі). Понад 10 персональних виставок у Києві, Казані, США, Німеччині, Франції. Твори знаходяться в музеях України, Татарстану, Росії, Німеччини та приватних колекціях України, Татарстану, Росії, Латвії, Німеччини, Франції, Швеції, США, Канади, Ізраїлю. Зазнав переслідувань після того, як брат Рем 1973 емігрував за кордон. Відійшов від офіційного заангажованого мистецтва. Належить до реалістичного напряму живопису. Особливий поетичний світ постає з натюрмортів митця та фантазійних робіт, напрочуд інтимних та задушевних. Майже кожен жіночий портрет майстра — це поетична мелодія художника-романтика. Можна стверджувати, що Б. у живопису — поет жіночої краси. Картина «Муса Джаліль» (1980) започаткувала унікальний цикл творів, присвячених митцям: «Посвята М. Врубелю» (1982), «Поет Марина Цвєтаєва», «Рембрандт», «Джерело натхнення Сандро Боттічеллі» (усі — 1984), «Останній автопортрет Тараса Шевченка» (1985), «Рукописи не горять. Памʼяті Михайла Булгакова», «Роки мовчання Анни Ахматової» (1987), «Постріл на Чорній річці. Памʼяті Олександра Пушкіна» (1988), «Памʼяті Василя Стуса» (1991).
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Поетеса Світлана Йовенко», «Євген Гуцало» (1981), «Іван Дзюба» (1987), «Михайло Слабошпицький» (1988), портрети укр. меценатів подружжя Антоновичів (2000); триптих «З татарського епосу» (1988–89), «Пам’яті письменників братів Тютюнників» (1987); серії — «Паралельний світ», «Українські легенди», «Купальська ніч», «Амазонки», «Балет “Афродита”» (1990–2002).