Багаутдінов Рафаель Махмутович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Багаутдінов Рафаель Махмутович

БАГАУТДІ́НОВ Рафаель Махмутович (10. 08. 1931, м. Казань, нині Татарстан, РФ) – графік, живописець. Брат Рема Багаутдінова. 1937 родина зазнала репресій – батька розстріляли, мати 15 р. відбула у Мордов. таборах. Б. разом зі старшим братом опинився у труд. колоніях України, а під час війни – Кавказу та Серед. Азії. Чл. НСХУ (1963). Закін. Київ. худож. ін-т (1962; майстерня О. Пащенка). Працював у галузі станкової й книжк. графіки (ілюстрації й оформлення книг О. Гончара, Є. Гуцала, С. Йовенко, П. Загребельного та ін.). На поч. 70-х рр. працював у техніці акварелі (натюрморти, портрети, сюжетні цикли). Його акварелям притаманна гучна мова монумент. твору, вони не вкладаються у звичні уявлення про можливості цієї техніки. Наприкінці 70-х рр. звернувся до олій. живопису (тематичні картини, натюрморти, портрети, пейзажі). Понад 10 персон. виставок у Києві, Казані, США, Німеччині, Франції. Твори знаходяться в музеях України, Татарстану, Росії, Німеччини та приват. колекціях України, Татарстану, Росії, Латвії, Німеччини, Франції, Швеції, США, Канади, Ізраїлю. Зазнав переслідувань після того, як брат Рем 1973 емігрував за кордон. Відійшов від офіц. заангажованого мист-ва. Належить до реалістич. напряму живопису. Особл. поет. світ постає з натюрмортів митця та фантазійних робіт, напрочуд інтим. та задушевних. Майже кожен жін. портрет майстра – це поет. мелодія художника-романтика. Можна стверджувати, що Б. у живопису – поет жін. краси. Картина «Муса Джаліль» (1980) започаткувала унікал. цикл творів, присвяч. митцям: «Посвята М. Врубелю» (1982), «Поет Марина Цвєтаєва», «Рембрандт», «Джерело натхнення Сандро Боттічеллі» (усі – 1984), «Останній автопортрет Тараса Шевченка» (1985), «Рукописи не горять. Пам’яті Михайла Булгакова», «Роки мовчання Анни Ахматової» (1987), «Постріл на Чорній річці. Пам’яті Олександра Пушкіна» (1988), «Пам’яті Василя Стуса» (1991).

Тв.: портрети – «Поетеса Світлана Йовенко», «Євген Гуцало» (1981), «Іван Дзюба» (1987), «Михайло Слабошпицький» (1988), портрети укр. меценатів подружжя Антоновичів (2000); триптих «З татарського епосу» (1988–89), «Пам’яті письменників братів Тютюнників» (1987); серії – «Паралельний світ», «Українські легенди», «Купальська ніч», «Амазонки», «Балет “Афродита”» (1990–2002).

Літ.: Владич Л. Мовою графіки. К., 1967; Списаренко Б. Рафаель Багаутдінов: «Таким я бачу світ» // Ранок. 1984. № 10; Каталог виставки творів. К., 1985; Рубан В. Невтоленність пошуку // Вітчизна. 1986. № 3; Слабошпицький М. Дорога від себе і до себе. Повість про Рафаеля Багаутдінова // Там само. 1991. № 8; Пащенко В. Художник, який урівноважує світ // Вісті з України. 1997, 13 лют.; Жежера О. Український Рафаель з Татарстану // Сільський час. 1999, 16 лип.

В. В. Рубан

Стаття оновлена: 2003