Багаутдінов Рем Махмутович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Багаутдінов Рем Махмутович

БАГАУТДІ́НОВ Рем Махмутович (псевд. – Багаутдин; 14. 12. 1927, м. Казань, нині Татарстан, РФ) – живописець, майстер ікон та композицій на релігійні й історико-церковні теми у техніці металопластики. Брат Рафаеля Багаутдінова. Чл. НСХУ (1959). Закін. Київ. худож. ін-т (1957; майстерня К. Трохименка). Працював у галузі плаката, монумент.-декор. мист-ва. 1973 емігрував до Австрії, потім до Канади. Від кін. 70-х рр. живе у м. Глен Спей (шт. Нью-Йорк, США). Бере участь у виставках укр. митців діаспори. Ікони й ін. композиції зберігаються у громад. установах, зокрема в ун-ті Піттсбурґа (композиція з 52-х частин «Слава України», 1988), мед. ін-ті Детройта (триптих «Адам і Єва», 1985), в укр. Посольстві у Вашинґтоні (триптих «Козацьке весілля», 1993), у церкві Бінґемтона (цикли композицій «Життя Діви Марії», 1977; «Страсті Христові», 1990). Б. створив оригін. жанр ювелір. ікони – знайшов власний спосіб поєднати святість образу в його коштов. оздобленні з укр. традиц. іконографією засобами металопластики. Використовуючи тоноване срібло й алюміній золотаво-палевого відтінку, митець створює двовимірну ікону, у якій оклад не приховує символіки кольорів, а розкриває її. Виконав низку композицій у техніці металопластики на теми укр. істор. героїки, в яких легендарні та побут. сюжети поєднуються з лірич. і символіч. візіями. У багатобарв. металопластиці Б. втілив прикметні риси укр. мист-ва – легку граційність обрисів і тонку згармонійованість площин. Значну частину доробку Б. становлять шовкографії на мотиви укр. побуту.

Тв.: «Тайна вечеря» (1979), «Козаччина» (1987), «Володимир Великий», «Ярослав Мудрий – тесть Європи», «Мазепа і Мотря» (усі – 1990), «Плач Ярославни», «Ніч проти Івана Купала», «Гетьман Дорошенко» (усі – 1991), «Військо Запорозьке» (1992), «Княгиня Ольга з онуками» (1993), «Вселенський день» (1998), «Суд Соломона» (2000).

Літ.: Барка В. Світло образів // Нотатки з мист-ва. 1982. № 22; Баран В. Металопластичні візії Рема Багаутдина // Свобода. 1993, 14 жовт.

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2003