Баглай Йосип Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баглай Йосип Олексійович

БАГЛА́Й Йосип Олексійович (21. 06. 1932, м. Комарно, нині Городоц. р-ну Львів. обл.) – театрознавець, громадсько-політичний діяч. Чл. НСЖУ (2000). Премія СТДУ (1993), Закарп. обл. премія ім. братів Шерегіїв (2000), премія ім. А. Волошина (2002). Канд. філол. н. (1965). Закін. Львів. ун-т (1956). Від 1957 працював викл. каф. класич. мов, франц. мови і зарубіж. літ-ри Ужгород. ун-ту. Брав участь у підготовці укр. перекладу «Історії карпатських русинів» М. Лучкая (1–4 томи). 1989 один із засн. обл. орг-ції Т-ва укр. мови ім. Т. Шевченка та НРУ.

Пр.: Із театром – сорок років: Статті, рецензії, нариси. 1997; Людські долі і людські покликання. 1997; Перший художник-декоратор «Руського театру “Просвіта”» в Ужгороді. 1998; За українську національну ідею: Вибрані статті. 1998; У вирі українського національного пробудження. 1999; «Мрія з далекої юності...». 1999; Українська пісня над Карпатами. 2000; Нехай святяться імена ваші!.. 2001 (усі – Ужгород).

Літ.: Фединишинець В. Свіжі кроки театрознавця: Про книги просвітянина Йосипа Баглая // Крайові літературні здвиги: Літ.-крит. статті та есе. Уж., 2000; Йосип Баглай: Бібліогр. покажч. // Театрознавство і театрал. критика. Уж., 2002.

М. М. Вегеш, М. Ю. Токар

Стаття оновлена: 2003