Баглюк Григорій Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баглюк Григорій Микитович

БАГЛЮ́К Григорій Микитович (23. 12. 1904 (05. 01. 1905), с. Лозова-Павлівка, нині у складі м. Брянка Луган. обл. – 01. 03. 1938, Воркута, РФ) – письменник. Закін. Лисичан. гірничотех. уч-ще (1922). Літ. діяльність розпочав 19-річ. юнаком у ред. г. «Молодой шахтер» у м. Бахмут (нині Артемівськ Донец. обл.), згодом – її гол. ред. Один із кер. Спілки пролетар. письменників Донбасу «Забой» і ред. однойм. журналу (від 1932 – «Літературний Донбас»). Писав рос. і укр. мовами. Автор віршів, присвяч. молоді, літ.-крит. нарисів у журналах «На литературном посту», «Горизонт» та ін. У повістях «Горизонт-470» (1929) і «Проект» (1932; обидві опубл. в ж. «Забой») показав працю шахтарів у роки 1-ї п’ятирічки. Автор незакінч. роману «Молодість» (публікувався в «Забої»). Репрес. 1934. Реабіліт. 1963.

Тв.: Синий заяц. Д., 1966; Розповідь про підсудного // Уроки правди і добра. Д., 2001.

В. В. Оліфіренко

Стаття оновлена: 2003