Багмут Іван Адріанович

БА́ГМУТ Іван Адріанович (25. 05 (07. 06). 1903, с. Бабайківка Новомоск. пов. Катериносл. губ., нині Царичан. р-ну Дні­проп. обл. — 20. 08. 1975, Харків) — письмен­ник, прозаїк. Брат Й. Багмута. Премія ім. Лесі Українки (1973). Закін. Новомоск. класичну гімназію (1920) та учит. семінарію (1921), навч. у Харків. с.-г. ін­ституті (1922–23). Учителював (1921– 22), працював ін­спектором нар. комісаріату освіти УРСР, ред. юнацької літ-ри у Держ. видавництві України тощо. Літ. діяльність роз­почав 1927, був чл. літ. організацій «Молодняк» і «Пролітфронт». Багато мандрував. 1929 у складі геогр. екс­педиції досліджував гори Центр. Тянь-Шаню. Опублікував книжки нарисів «Подорож до Небесних гір» (Х.; Дн., 1930), «Преріями та джунглями Бір­обіджану» (Х.; О., 1931), «Вибухи на Пів­ночі» (Х., 1932), «Карелія» (Х.; О., 1933), «Верхівці засніжених тундр» (Х., 1935), в яких від­образив зміни в житті та побуті народів Серед. Азії, Далекого Сходу, Карелії та Кольського п-ова, що сталися за рад. влади. 1935 Б. заарешт. за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності й засудж. до 6 р. засла­н­ня у виправно-труд. таборах, яке від­бував на Пів­ночі Комі. Після звільне­н­ня 1941 працював нач. геол.-роз­відув. партії на буд-ві Пн.-Печор. залізниці. Від 1942 — на фронті. 1943 у боях під Харковом був тяжко поранений (ампутовано ногу). Після війни працював дир. Харків. від­діл. Укрлітфонду (1945). У грудні 1945 пере­йшов на творчу роботу, писав пере­важно твори для дітей та про дітей, зокрема тих, які пере­жили війну, втратили батьків. Роз­глядав про­блеми вихова­н­ня юного поколі­н­ня: повісті «Щасливий день суворовця Криничного» (К., 1948), «Господарі Охотських гір» (К., 1949), «Служу Радянському Союзу» (К., 1950), «Блакитне плесо» (Х., 1959), «Повісті» (К., 1963), «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим. Пригодницька повість-жарт» (К., 1964). Б. також автор збірок «Гарячі джерела» (Х., 1948), «Оповіда­н­ня» (Х., 1951), «Повісті та оповіда­н­ня» (К., 1956), «Знак на стіні» (Х., 1961); повістей «Записки солдата» (Х., 1947; 1957; 1961; один із перших реаліст. творів про 2-у світову війну) та «Жит­тєпис слухняного хлопця» (К., 1969); оповідань «Амангельди» («Вітчизна», 1955, № 1), «Шматок пирога» (К., 1957); «Злидні» (К., 1958); комедій «Ясне пита­н­ня» (Х., 1948), «Дорога мамочка» (альм. «Харків», 1953, № 2, спів­авт.), «Степи цвітуть» («Прапор», 1959, № 7); докум. повісті «По­двиг творився так» (К., 1961); альбому «По Кубі» (К., 1965). Окремі твори Б. пере­кладено білорус., рос., польс., груз., нім. та ін. мовами. Реабіліт. 1957.

Завантажити статтю