Багрій Петро Іларіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Багрій Петро Іларіонович

БАГРІ́Й Петро Іларіонович (05. 11. 1925, с. Тополівка Теплиц. р-ну Вінн. обл. – 21. 03. 1981, Київ) – економіст. Д-р екон. н. (1970), проф. (1971), акад. АН УРСР (1973). Премія ім. О. Шліхтера АН УРСР (1973). Закін. Одес. кредит.-екон. ін-т (1954). Працював в Ін-ті економіки АН УРСР: м. н. с. (від 1957), ст. н. с. (1960–61, 1965), заст. дир. (1965–71), дир. (1971–76), від 1976 – зав. відділу. 1961–65 працював службовцем 1-го розряду Статист. бюро ООН у Нью-Йорку. Наук. праці присвяч. екон. теорії, економіці соціалізму, екон. статистиці. Збудував оригін. модель причинно-наслідк. зв’язків товар. вироб-ва за соціалізму. Зробив знач. внесок у розвиток категорій продуктив. та непродуктив. праці соціалізму й визначення на цій основі чинників та меж сфери матеріал. вироб-ва; у вивчення динаміки, структури та ефективності вироб-ва; у розроблення проблем екон. статистики. У монографії «Динамика и структура общественного производства при социализме» (К., 1971) вперше в аналіз схем відтворення увів поняття «капіталомісткість»; сформулював осн. правило пропорційності розшир. репродукування, збудував систему рівностей, а також модель взаємозв’язку чинників, що визначають зміну вартості продукту 2-х підрозділів сусп. вироб-ва. Чл. Ком-ту експертів ООН з корекції зарплати на служб. місцях.

Пр.: Проблемы интенсивного развития производства. К., 1978 (співавт.); Пропорциональность и эффективность производства в условиях развитого социализма. К., 1980 (співавт.).

В. Я. Бобров

Стаття оновлена: 2003