Багров Микола Васильович
БАГРО́В Микола Васильович (26. 10. 1937, с. Новотроїцьке, нині смт Херсон. обл. — 21. 04. 2015, Сімферополь) — економгеограф, політичний і державний діяч. Герой України (2007). Доктор географічних наук (2001), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2003). Державні нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999), орден Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2002). Золота медаль ім. В. Вернадського НАНУ. Закін. Крим. пед. інститут (1959). Працював учителем (1959–61); інж.-геологом Інституту мінерал. ресурсів (Сімферополь, 1961– 63); асистентом, доцентом кафедри екон. географії Крим. пед. інституту (1963– 69). У 1970–90 — на парт. роботі. Голова ВР Криму (1991–94), депутат ВР України (1990–94) та ВР АР Крим (від 1998). Під керівництвом Б. 1991 шляхом референдуму Крим став автономією. Був одним з авторів першої Конституції Криму, що наділяла республіку широкими повноваженнями. 1994–99 — проректор з наукової роботи, професор, від 1999 — ректор Таврій. університету (Сімферополь). Голова Крим. наук. центру НАНУ. Досліджував проблеми екон., рекреац. та політ. географії, проблеми розвитку та розміщення вироб. сил України. На честь Б. названо малу планету № 5533, а також печеру на верхньому плато г. Чатирдаґ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Проблемы развития и размещения производительных сил Северного Причерноморья. К., 1974; Экономика и внешние экономические связи Украины. Сф., 1995 (співавтор); Принципы концепции рекреационного развития Крыма. К., 1997; Каким быть Крыму в XXI веке? Сф., 1997; Крим: здобутки, втрати, перспективи. К., 1999; Проблеми Криму та шляхи їх вирішення. Сф., 1999; Землезнавство. К., 2000 (співавтор); География Крыма. К., 2001 (співавтор); Региональная геополитика устойчивого развития. К., 2002.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
