Баєв Борис Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баєв Борис Федорович

БА́ЄВ Борис Федорович (12. 08. 1923, с. Аполлонівка, нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. – 07. 01. 1979, Київ) – психолог. Д-р психол. н. (1967). Учасник 2-ї світ. війни, бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. ун-т (1950). Учителював. Від 1951 працював у НДІ психології УРСР (Київ): 1965–66 – зав. лаб. заг. психології, від 1966 – заст. дир. з наук. роботи; від 1972 – проф., зав. каф. заг. та інж. психології Київ. ун-ту. Наук. діяльність у галузі заг. та дит. психології. Досліджував індивід.-психол. особливості особистості. Одним із перших у СРСР дослідив питання внутр. мовлення.

Пр.: Психологія внутрішнього мовлення. К., 1966; Внутрішнє мовлення і вольова регуляція діяльності. К., 1966; Психологія навчання: Посіб. К., 1972 (співавт.); Навчальна активність школяра. К., 1974; Психологічне вивчення учнів. К., 1977.

Літ.: Б. Ф. Баев: Некролог // Вопр. психологии. 1979. № 3.

О. Т. Губко

Стаття оновлена: 2003