Бажал Іван Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бажал Іван Гаврилович

БАЖА́Л Іван Гаврилович (29. 12. 1929, м. Ромни Сум. обл. – 20. 07. 1982, Київ) – хімік-технолог. Брат М. Бажала. Д-р тех. н. (1973), проф. (1980). Держ. премія України в галузі н. і т. (1994, посмертно). Закін. Київ. технол. ін-т харч. пром-сті (1955). Працював інж. на цукр. з-ді (1955–57); 1960–62 – м. н. с. Центр. НДІ цукр. пром-сті; 1963– 68 – ст. н. с. Ін-ту заг. і неорган. хімії АН УРСР; 1968–73 – ст. н. с., 1973–77 – зав. відділу Ін-ту колоїд. хімії та хімії води АН УРСР; 1977–82 – зав. відділу Ін-ту тех. теплофізики АН УРСР. Наук. дослідж. у галузі теорії й практики кристалізації цукру, цукр. вироб-ва, зокрема підвищення врожайності та цукристості цукр. буряків, вдосконалення технології цукр. вироб-ва в Україні.

Пр.: Вакуум-аппараты непрерывного действия для уваривания сахарных утфелей. Москва, 1970 (співавт.); Процеси і апарати харчових виробництв: Зб. задач. К., 1972 (співавт.); Переконденсация в дисперсных системах. К., 1975 (співавт.).

Н. М. Фіалко

Стаття оновлена: 2003