Бажанський Михайло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бажанський Михайло Васильович

БАЖА́НСЬКИЙ Михайло Васильович (псевд.: Кудеяр, Михайло Вірлиній; 06. 02. 1910, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 18. 01. 1994, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – письменник, журналіст, громадський діяч. Закін. укр. г-зію в Коломиї, Вищу політ. школу в Празі (1933). У 1922–23 – організатор Пласту на Снятинщині. Чл. УВО і гол. обвинувачуваний у політ. процесі покут. гімназистів. 1927–28 перебував у в’язницях Коломиї та Львова. 1929 емігрував до Чехо-Словаччини. 1930 – співорганізатор 1-го з’їзду Союзу укр. пластунів-емігрантів (СУПЕ) і перший прес-референт СУПЕ-Прага. Редагував відновл. ж. «Молоде життя», «Пластову трибуну» (додаток до «Студентського вісника»). 1930–37 – чл. команд. складу в пласт. таборах Карпат. України, 1937– 38 – комендант пласт. таборів у Солочині. 1936 Б. – голова Укр.-литов. т-ва у Празі, 1936–39 – курінний старшопластун. куреня в Празі. Брав активну участь у розбудові Укр. Карпат. держави. Мав ступінь поручника Карпат. Січі, працював у Бюро преси і пропаганди. 1938–39 редагував уряд. «Бюлетень» (м. Хуст). У часи нім. окупації був чл. редколегії «Наступу» і «Пробою». 1941 переїхав до Львова, де до 1943 працював дир. Дослід. ін-ту України. 1941–43 редагував підпіл. часопис ОУН «Сурма». Референт Літ.-мист. клубу (1942– 44), чл. культур. ради. Заарешт. гітлерівцями за участь у нац.-визв. боротьбі, ув’язн. у концтаборах 1943–45. У повоєнні роки мешкав у Німеччині, був одним з організаторів табору переселенців у м. Ашаффенбурґ. Від 1946 – у США. 1950– 58 – ред. бюлетеня «За чаром Срібної Землі», президент Укр. літ.-мист. клубу в Детройті (1951– 56), гол. ред. «Книги мистців» (1954). Голова Метрополітал. відділу Укр. конгресового ком-ту Америки у Детройті (1962–65) та Ком-ту поневол. народів (1962–64). У 1968 започаткував видання ж. «Снятин» і серійне видання «Бібліотеки» з такою ж назвою. Збудував музей-архів і б-ку. Від 1974 – президент Укр. дослід. ін-ту у Гарварді, подарував книгозбірню Гарвард. б-ці. Автор віршів та оповідань. У 30-х рр. друкувався в «Жіночій долі» (Коломия), «Самостійній думці» (Чернівці), в укр. закордон. часописах «Неділя», «МУР», «Український Прометей» та ін. Обстоював ідею укр. державності, писав про нац.-визв. боротьбу українців проти окупантів. Упорядник матеріалів та автор передмови про членів «Залізного Хреста».

Пр.: Емігрант. Чн., 1933; У вирі життя. Прага, 1941; Як згинула Ольга Бесарабова. Прага, 1941; Гордійський вузол розтято. Прага, 1941; Мозаїка квадрів в’язничних. Мюнхен, 1946; Вічно житимуть...: Біогр. слов. Детройт, 1984; Мемуарна мозаїка. К., 1998.

Літ.: Державин В. Три роки літературного життя на еміграції (1945–47). Мюнхен, 1948; Янів В. Дві книжки про Брец // Визв. шлях. 1954. № 4; Снятин, Снятинщина, Україна – в серці Михайла Бажанського. Снятин, 2001.

Л. А. Мельник

Стаття оновлена: 2003