Базак Марта Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Базак Марта Іванівна

БАЗА́К Марта Іванівна (24. 01. 1953, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – майстер гобелена, графік, живописець. Засл. художник України (2010). Чл. НСХУ (1988). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1978; викл. М. Токар, І. Боднар, Ю. Скандаков). Працювала зав. відділу Коломий. музею нар. мист-ва Гуцульщини, на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України, в Дирекції худож. виставок Мін-ва культури та мист-в України. Від 1976 бере участь у виставках, зокрема зарубіж.: Польща (1977), Канада (1987, 1989), Австрія (1991), Угорщина (1992), Бельгія (1993), Китай (1996), Португалія (1998) та ін.

Персон. виставки відбувались в Івано-Франківську (1985), Москві, Коломиї (обидві – 1988), Києві (1991, 1995, 2000–01). Твори зберігаються у НМУНДМ, Всерос. музеї нар. мист-ва (Москва), Івано-Фр. ХМ, Коломий. музеї нар. мист-ва Гуцульщини. У текстил. композиціях і гобеленах використовує складні техніки та варіації тканих і нетканих поверхонь. Крім техніки гладкотканого гобелена з характер. підкресленням живопис. можливостей текстилю, часто звертається до ткання в рамах та параванів (ширм), що стають самостій. просторовими текстильними композиціями, органічно вписуються в сучас. інтер’єр. Динамічність як одна з осн. рис твор. манери Б. особливо помітна в монум. роботах і міні-гобеленах, у пейзажах, а також графіці. Живопис дещо суворий і лаконіч., позначений графічністю.

Тв.: міні-гобелени – «Мрії», «День і ніч» (обидва – 1982); гобелени – «Хмари» (1992), «Гея» (1993), «Літні дощі»; ширма «Мелодія».

Літ.: Виставка народного декоративно-ужиткового мистецтва України: Каталог виставки (укр., англ. та китай. мовами). К., 1996; Єдність. 100 українських митців світу – 100-річчю українських поселень в Канаді: Каталог виставки (укр. та англ. мовами). К., 1992; Каркадим Е. Марта Базак // Декор. искусство СССР. Москва, 1988. № 11(372); Марта Базак: Каталог виставки. Гобелени, живопис, графіка. Ів.-Ф., 1988; Мистецтво України ХХ століття: Альбом. К., 1998.

О. М. Іськів-Яковина

Стаття оновлена: 2016