Базилевич Василь Митрофанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Базилевич Василь Митрофанович

БАЗИЛЕ́ВИЧ Василь Митрофанович (крипт.: Б-ь, В. Б.; 31. 12. 1892 (12. 01. 1893), Київ – 04. 09. 1942, м. Таганрог, РФ) – історик, архівіст, краєзнавець, музеєзнавець. Чл. і секретар Істор. т-ва Нестора Літописця (1917–30), Т-ва укр. г-зії в Чернігові (від 1917). Голова Бюро краєзнавства при відділі Пд.-Зх. залізниці (від 1926). Закін. Ун-т св. Володимира (1915), залиш. на каф. рос. історії. Від 1911 – чл. істор.-етногр. гуртка М. Довнар-Запольського (учасник нездійсн. проекту «Памятники по международно-правовой истории Украины. 1648–1918»). Асист. каф. юрид. старожитностей Київ. археол. ін-ту (від 1918). 1911–19 публікував літературознавчі статті у г. «Киевлянин». Від 1916 викладав історію у г-зіях, Нар. університеті-політехнікумі, Київ. археол. ін-ті, прискорених пед. курсах, пед. курсах ім. М. Пирогова. 1918– 23 – викл. Київ. археол. ін-ту (курси генеалогії, геральдики, сфрагістики). 1919 на запрошення П. Ардашева брав участь в укладанні істор.-літ. брошур при Освагу (пропагандист. структурі Добровол. армії), як співроб. Археогр. секції підвідділу з ліквідації майна реліг. установ при Колегії соц. забезпечення Київ. виконкому брав участь в обстеженні та описуванні стану збереженості архівів Київ. духов. консисторії, Києво-Печер. лаври, Братського, Київ. Пустинно-Микільського, Свято-Троїцького монастирів, духов. семінарії тощо. У Музеї війни і революції при Київ. ун-ті 1919–24 – заст. зав. (н. с. – 1925–26). 1925 організував виставку «Декабристи». Один з організаторів 1-ї екскурсійно-краєзнав. конф. у Києві (1924). 1927–32 – секр. Київ. інспектури охорони пам’яток культури і природи, від грудня 1932 – співроб. Всеукр. істор. музею. 1933–34 на Всеукр. музей. курсах у Києві викладав палеографію, епіграфіку, хронологію, сфрагістику, геральдику, нумізматику. Автор програми курсів «Російські урядові архіви», «Архіви Петрограда і Москви з оглядом українських документів», «Українські й російські архіви». Брав участь у виявленні та опрацюванні архів. джерел до вивчення руху декабристів в Україні. З метою забезпечення повноти використання джерел. бази цього напряму дослідж. визначив групи архів. фондів, обов’язкові для студіювання: архіви київ. генерал-губернатора, губернаторів, дворян. зібрань (біогр. відомості, матеріали щодо землеволодінь), військ. частин, де служили декабристи, церковні (для уточнення біогр. даних), родинні. Результатом роботи стали вид. «Декабристи на Київщині» (К., 1926), «Повстання декабристів на Україні. За матеріалами Київського центрального історичного архіву» (Х., 1926) та ін. Він виявив документи про перебування в Україні О. де Бальзака («Життя й революція», 1933, № 1), опублікував мемуари Й. Руликовського («Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820-х годов», т. 2, Москва, 1933). Зібрав бібліогр. матеріали про зв’язки М. Гоголя з укр. літ-рою, що лягли в основу публікації Л. Добровольського та В. Лаврова «Н. В. Гоголь: Материалы и исследования» (т. 1, Москва; Ленинград, 1936). Брав участь у підготовці багатотом. зібрання праць Д. Багалія. Б. тричі заарештовували органи ГПУ (1927, 1933, 1935). Під час остан. арешту вилучено б-ку Б., в якій зберігалася добірка київ. газет за 1917–22 та книга протоколів Істор. т-ва Нестора Літописця (від 1921). Засуджено до 5-ти р. позбавлення волі й заслано до Сибіру (Іркут. концтабір, Біробіджан. респ.). Звільн. 1940. Оселився в Таганрозі, де одержав посаду зав. краєзнав. музею. Восени 1942 за спробу перешкодити вивезенню музей. коштовностей до Німеччини Б. розстріляли ґестапівці.

Пр.: Отчет о занятиях в Московских архивах. К., 1915; Из лекций по геральдике. К., 1923; Переподготовка архивных работников // Червоний архівіст. 1924. № 1; Питання архівної справи на 2-й союзній конференції краєзнавства в Москві // Там само. 1925. № 1–2; Історичне минуле Києва // Київ: Провідник. К., 1930; Декабрист О. П. Юшневський: Спроба біографії // Декабристи на Україні. Т. 2. К., 1930; Пушкин в Таганроге. Таганрог, 1940.

Літ.: Білокінь С. І. Подвиг науковця // Прапор комунізму. К., 1987, 19 серп.; Казьмирчук Г. Д., Сілкін А. В. В. М. Базилевич і зародження краєзнавчого напрямку в українському декабристознавстві 1920-х рр. // 7-а Всеукр. наук. конф. «Істор. краєзнавство в Україні: традиції і сучасність». К., 1995. Ч. 1; Казьмирчук Г., Вербовий О. Василь Митрофанович Базилевич: Життя та наукова діяльність // Спец. галузі істор. науки: Зб. на пошану М. Варшавчика. К., 1999; Матяш І. Б. Базилевич В. М. // Укр. архівісти 19 ст. – 1930-і рр.: Біобібліогр. довід. К., 1999. Вип. 1; Її ж. Василь Базилевич: грані таланту й трагізму долі // КС. 2000. № 4.

І. Б. Матяш

Стаття оновлена: 2003