Базилевський Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Базилевський Іван Іванович

БАЗИЛЕ́ВСЬКИЙ Іван Іванович (15. 09. 1935, с. Лугове Ленін. р-ну, АР Крим) – живописець, графік. Чл. НСХУ (1971). Закін. Крим. обл. художнє уч-ще ім. М. Самокиша (1956; викл. К. Прохоров, А. Кац, Ю. Коновалов). 1956–57 – художник Донец. студії телебачення, 1957–95 – Донец. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду України. Від 1956 бере участь у зонал. та респ. виставках. Персональні виставки в Україні (1970, 1978, 1985, 1988, 1990, 1992) та за кордоном (Німеччина, 1982; Єгипет, 1987). Роботи зберігаються в худож. музеях України. Працює також в галузі скульптури малих форм, чеканки. Провідними є теми праці, 2-ї світ. війни, природи Криму та Донбасу.

Тв.: «Атака відбита» (1965), «Геологи», «Червоні гвоздики» (обидва – 1968), «Безіменні висоти», «Вічно живим» (обидва – 1974), «На будівництві каналу Дніпро-Донбас» (1977), «Земля донецька», «Золоті ворота Карадагу» (обидва – 1982), «Вісники. 9 травня 1945 р.», «Мама. День Перемоги» (обидва – 1985), «Храм Амона. Луксор» (1987), «Сутінки» (1995).

Літ.: Плуталов О. И расцветают красные гвоздики // Соц. Донбасе. 1978, 2 апр.; Його ж. Мастер // Там само. 1986, 2 фев.; Темченко М. Розмаїття // Рад. Донеччина. 1986, 2 лют.

М. І. Темченко

Стаття оновлена: 2003