Базилівський Микола Пимонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Базилівський Микола  Пимонович

БАЗИЛІ́ВСЬКИЙ Микола Пимонович (07. 07. 1909, м. Чигирин, нині Черкас. обл. – 25. 07. 1993, Київ) – театрознавець, публіцист. Чл. СЖУ (1968). Закін. Київ. ун-т (1938). Викладав у Донец. пед. ін-ті і Київ. ун-ті (1938–64, з перервами), працював зав. літ. частини Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка (1950–54). Від 1925 публікував статті, розвідки з питань літ-ри та мист-ва: «Т. Шевченко й А. Олдрідж», «Т. Шевченко й А. Харамбашич», «“Живописна Україна” в критиці й мистецтві», «Рєпін і Україна», «Мости дружби» (про укр.-груз. театр. зв’язки), «Італійське відлуння» (про укр.-італ. літ.-мистец. зв’язки), «Іван Франко і театр», а також нариси про П. Саксаганського, Дніпрову Чайку, В. Чаговця, А. Бучму, Г. Юру, Ю. Шумського, М. Крушельницького, Н. Ужвій, О. Ватулю, П. Сергієнка, Г. Нудьгу, Ю. Меженка, спогади про М. Рильського, А. Малишка.

Літ.: Кулаковський В. Невтомний дослідник рідної культури // Соціаліст. культура. 1990. № 11.

В. М. Гайдабура

Стаття оновлена: 2003