Базис і надбудова

БА́ЗИС і НАДБУДО́ВА — категорії марксистської соціальної філософії, що від­ображають взаємовід­ноше­н­ня між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами і сферами жит­тєдіяльності су­спільства (юридичними, політичними, духовними тощо). При цьому екон. структура су­спільства, тобто сукупність обʼєктив. сусп. від­носин, у які вступають люди в процесі матер, виробництва (вироб. від­носин), ви­значається як базис, а властиві даному су­спільству форми ідеол. й політ. життя, його держ. устрій, поширені в ньому правові, морал., художні, філос. та реліг. по­гляди, дії, нормативи, від­носини, а також організації та установи — як надбудова, що породжується й зумовлюється базисом. Беручи до уваги ві­дому тезу Леніна про те, що сусп. від­носини поділяються на матер. та ідеол., причому остан­ні є лише надбудовою над першими, пред­ставники рад. соц. філософії зводили про­блему Б. і Н. до спів­від­ноше­н­ня матер. сусп. від­носин з ідеологічними. Редукціонізм такого мас­штабу виявився не­спроможним, оскільки ні сукупність сусп. матер. від­носин не обмежується економічними, ні сукупність «позабазисних» сусп. від­носин, сфер, процесів і явищ — ідеологічними. Своєрід. редукціонізмом також виявилося поширене в рад. марксизмі тлумаче­н­ня як Б. лише тієї під­системи наявних у су­спільстві вироб. від­носин, які без­посередньо характеризують пере­важну в даний час систему сусп. матер. виробництва, виводячи за межі Б. всі ін. під­системи сусп. вироб. від­носин. На поч. 90-х рр. стала очевидною невід­повід­ність подіб. тлумачень. Подальші роз­робле­н­ня й викори­ста­н­ня поня­т­тя «Б. і Н.» ускладнені тим, що при пере­ході від індустр. су­спільства до постіндустр. від­буваються докорін­ні зміни як у спів­від­ношен­ні їх між собою, так і в тих предмет. полях, від­ображе­н­ням яких по­ставали ці категорії.

Завантажити статтю