Байбак Петро Трохимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Байбак Петро Трохимович

БАЙБА́К Петро Трохимович (26. 01. 1914, слобода Мерефа, нині місто Харків. обл. – 13. 10. 1991, Нью-Йорк, похов. у Бавнд Бруці) – громадсько-політичний діяч, публіцист. Закін. Харків. політех. ін-т (1938). До 2-ї світ. війни був ув’язн. у концтаборі в тодіш. Куйбишев. обл. за «бурж. націоналізм». Під час війни у Харкові очолював рай. кооп. раду, церк. раду УАПЦ й «Просвіту». 1941 вступив до ОУН; делегат від Харків. екзекутиви ОУН до Укр. нац. ради у Києві. Від 1945 на еміграції в Австрії, де був співзасн. Укр. нац. ком-ту. Від 1947 – співред. тижневика «Промінь» та місячника «Київ». Від 1949 – у США. Активний чл. Орг-ції держ. відродження України, її культ.-осв. референт, згодом ген. секр. Центр. Управи. Був співред. та дописувачем ж. «Самостійна Україна».

Літ.: Домарацький А. В останню дорогу інж. П. Байбакові // Свобода. 1991, 8 листоп.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2003