Байдарська яйла - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Байдарська яйла

БАЙДА́РСЬКА ЯЙЛА́ – платоподібний масив на південному заході Головного пасма Кримських гір. Серед. вис. – 500–650 м, макс. – 682 м. Із Зх. на Сх. простягається на 7 км, шир. яйлин. вершини – до 2 км. Пд.-зх. схил скелястий, урвище досягає 100–200 м. У підніжжі обвали та кам’яні хаоси. Б. я. складена переважно верхньоюр. мармуризов. вапняками, вкрита чорноземоподіб. гірсько-лучними ґрунтами. На поверхні Б. я. розвинуті карстові форми рельєфу: воронки, карри, переважають гірські лучні степи, мало виражені дубово-грабові та соснові рідколісся. Трапляються бл. 20 видів орхідей (майже половина відомих у Криму) та ін. види, занес. до Червоної книги України (зокрема крим. ендеміки: пирій щетинистий, сон кримський, тринія Біберштейна). В ландшафт. структурі переважають нахильно-яйлин. місцевості з розрідж. лісовою рослинністю, поширені також карстові котловини й воронки з лучно-степовою рослинністю, на урвищах – скелясті місцевості з поодинокими угрупованнями рослин. Трапляються карстові поля з розрідж. трав’янистою рослинністю. Рослин. покрив порушений антропоген. діяльністю (багатовіковий випас худоби). Частина Б. я. заповідна. Об’єкт екотуризму.

Літ.: Ена В. Г., Козин Я. Д. Орографическая схема Крыма // Изв. Крым. отдела Геогр. об-ва СССР. Сф., 1960. Вып. 6; Ена В. Г. В горах и на равнинах Крыма. Сф., 1973.

В. Г. Єна

Стаття оновлена: 2003