Байдуков Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Байдуков Олександр  Васильович

БАЙДУКО́В Олександр Васильович (10. 07. 1923, с. Троїцьке, нині Мелітоп. р-ну Запоріз. обл.) – живописець. Засл. художник УРСР (1989). Чл. НСХУ (1971). Премія ім. Й. Кондзелевича (1999). Учасник 2-ї світ. війни, має бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. худож. уч-щі (1939–41). Художник на пром. підпр-вах (1948–52), від 1952 – Волин. худож.-вироб. майстерень Худож. фонду України. Брав участь у респ. виставках; мав 22 персон. виставки. Брав участь у багатьох виставках в Україні та за кордоном, зокрема 1969 (Рівне), 1975 (Люблін, Польща), 1987 (Брест, Білорусь; Замосць, Польща), 1991 (Луцьк), 1993 (Київ), 1995 (Мюнхен, Німеччина), 1999 (Мінськ, Луцьк) та ін. Працює в реалістич. манері. Значне місце у творчості Б. посідають краєвиди Волині. Твори зберігаються в музеях і картин. галереях Мелітополя, Луцька, Бреста, Острога, Києва, міст Польщі, Канади, Австрії, Німеччини.

Тв.: «Луцький замок» (1963), «Над Стиром» (1967), «Дуби» (1968), «Будинок Лесі Українки в селі Колодяжному», «Натюрморт з рушником» (обидва – 1970), «Багатства озера Світязь» (1976), «Мелодії весни» (1977), «Золоте Полісся» (1980), «Диво-степ», «Дуб Богдана Хмельницького, хутір Текля» (обидва – 1984), «Дуби-велетні», «Пам’ять про отамана Запорозької Січі Івана Сірка» (обидва – 1986), «Льон» (1987), «Лісова пісня», «Рослини життя» (обидва – 1988), «3 глибини століть. Зубри» (1993), серія акварелей «Визначні пам’ятки архітектури й історії» (1993–94), «Повстанець Северин Наливайко» (1996), «Звіробій цвіте», «Аромат материнки», «Битва під Берестечком» (усі – 1998).

Літ.: Денисюк І., Борисюк Т. Барви Волині // Жовтень. 1988. № 5; Підгора В. Природа. Пам’ять. Вічність // ОМ. 2001. № 2.

Г. С. Тернавська

Стаття оновлена: 2003