Байзаков Туменбай - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Байзаков Туменбай

БАЙЗА́КОВ Туменбай (Байзаков Тумɵнбай; 23. 09. 1923, с. Бокей, нині Ошської обл., Киргизстан – 10. 04. 1992, Бішкек) – киргизький поет, перекладач, літературознавець. Чл. СП Киргизстану (1958). Премія ім. О. Фадеева СП СРСР і золота медаль (1985). Засл. діяч культури Киргизстану (1992). Учасник 2-ї світ. війни, мав бойові нагороди. Закін. Киргиз. ун-т (Фрунзе, 1954). Працював учителем (1940–48); ред. Сузац. рай. газети (1950–52); викл. Респ. парт. школи (Фрунзе, 1954–55); відп. секр. ред. ж. «Ала-Тоо» («Строкаті гори», Фрунзе, 1955–57), водночас літ. консультантом Правління СП Киргизії, Правління СП СРСР (Москва, 1960–64); згодом – у Держкомвидаві Киргиз. PCP (1964–79). Друкувався від 1946. Писав киргиз. і рос. мовами. Автор 17 книг, зокрема «Паризат» («Паризат», 1968), «Биз жакта» («У нашому краю», 1969), «Мезгил чыйырлары» («Сліди часу», 1972), «Самай берем» («Наодинці з мрією», 1973), «Оттуу курак» («Полум’яні часи», 1975), «Ыр башат» («Джерело пісень», 1977), «Ак таңдар» («Світлі зорі», 1982), «Канатчан жылдар» («Роки крилаті», 1987; усі – Фрунзе), «Ышкы багы» («Сад кохання», Бішкек, 1993) та ін. Досліджував і пропагував творчість нар. акина Барпи Алікулова (уклав 8 його книг). У ж. «Ала-Тоо» опубл. статтю про Т. Шевченка «Улуу Кобзарь – Буткул Элдин сымыгы» («Великий Кобзар – всесвітньо шанований поет», 1964, № 3). У його перекладі вийшла зб. «Ырлар» («Вірші») М. Рильського (Фрунзе, 1966; 1978), а також окремі твори Лесі Українки, П. Донця, М. Федунця, Є. Летюка, І. Драча та ін.

С. С. Байзакова

Стаття оновлена: 2003