Байкало-Амурська магістраль (БАМ)
Визначення і загальна характеристика
БАЙКА́ЛО-АМУ́РСЬКА МАГІСТРА́ЛЬ (БАМ) — залізнична лінія у Східному Сибіру й на Далекому Сході. Проходить від Тайшета до Совєтської Гавані. Заг. довжина — 4300 км. Ділянки Тайшет — Усть-Кут і Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань збудовано наприкінці 1930-х — поч. 1940-х рр. Будувалася на випадок війни з Китаєм як «стратегічний дублер» Транссибір. магістралі, що забезпечить збільшення її пропускної спроможності. Передбачалося також цивіл. будівництво уздовж траси. Передбачалося, що на буд-ві працюватимуть вільнонаймані робітники, але до вересня 1932 план вербування було виконано лише на 50 %. Тому постановою РНК СРСР від 27 жовтня 1932 будівництво БАМу передано ОГПУ, лише питання проектно-дослід. робіт залишилися у підпорядкуванні Нар. комісаріату шляхів сполучення (НКШС). Було вирішено використовувати як робочу силу увʼязнених і спецпереселенців. У грудні 1932 на буд-ві працювали 9608 осіб (з них 3652 вʼязнів, на 1 лютого 1933 — 11 330 (7009 вʼязнів), на 1 травня 1933 — 32 411 (31 415 вʼязнів). Кількість вʼязнів в утвореному спеціально для будівництва залізниці Байкало-Амур. виправно-труд. таборі (ВТТ) щороку зростала. Так у січні 1934 вона становила 62 130 осіб, у цьому ж місяці 1935 — 153 547, 1936 — 180 067, 1937 — 127 483, 1938 — 200 907 осіб. Вʼязні працювали спочатку на Транссибір. магістралі, оскільки проект БАМу аж до 1937 не був готовим. На базі Байкало-Амур. ВТТ організовано Амурський, Пд., Зх., Сх., Буреїнський, Пд.-Сх. залізничні ВТТ. Напрямки прокладання у 30–40-х рр. залізниці часто змінювалися, були випадки, коли після здачі в експлуатацію певної ділянки, вона демонтувалася. На поч. 2-ї світової війни будівництво ділянки від Ургала до Комсомольська законсервовано (укладено 123 км колії). На ділянці Тайшет — Падун будівництво розпочалося 1938, до 1941 прокладено 70 км колії замість 350 планових, буд. роботи припинено в кін. 1941. Тоді ж законсервовано й будівництво на ділянці Комсомольськ — Совєтська Гавань, хоча до часу початку руху за директивою залишалося менше року. Ділянку шляху від Усть-Кута над р. Лена до Комсомольська-на-Амурі (3105 км) збудовано протягом 1974–84 (однак здали в експлуатацію лише через 5 років) і звʼязано з Транссибір. магістраллю трьома відгалуженнями: Бамівська — Тинда, Ізвєсткова, Волочаєвка — Комсомольцю 1981 отримала статус Байкало-Амур. залізниці. У жовтні 1976 запроваджено медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі», якою було нагорода, бл. 40 тис. осіб. Нині магістраль не має транспортного значення й поділена між Зх.-Сибір. і Далекосхідною залізницями. Буд-во БАМу стало одним із важливих пунктів у плані створення «єдиної і неподільної» денаціоналізованої рад. «батьківщини». Засоби пропаганди намагалися розвинути почуття всесоюз. патріотизму «рад. народу», що мав би стати духов. рушієм для творчого ентузіазму розбудови індустрії СРСР, незалежно від того, в якій респ. ці будови відбувалися, оскільки вони були всього лише складовими частинами спільної «вітчизни». Буд-во здійснювалося силами всіх респ. колиш. СРСР, які з влас. бюджетів оплачували виготовлення й постачання тех. устаткування, машин, житл. обладнання для окремих ділянок гігант. будови, забезпечували її сировиною. Так, українці (на будівництво БАМу їх прибуло 7300 осіб) споруджували селище при найбільшому на магістралі вузлі — Ургал. Було створ. спеціаліз. буд.-монтаж. поїзд «Укрбуд», який складався з 5-ти буд. загонів. Для потреб БАМу працювали підприємства України, зокрема «Ворошиловградтепловоз» (нині ДХК «Луганськтепловоз») задіяв бл. 200 найкращих фахівців для складання потуж. спеціально обладнаних тепловозів, дизелі та електроустаткування до яких виготовляли Харків. підприємства; всі багатоповерхові будинки в Ургалі були змонтовані з конструкцій, виготовл. на Криворіз. домобуд. комбінаті. Десятки тис. юнаків та дівчат з різних республік СРСР вирушали на будівництво магістралі, тим самим утілювалося в життя завдання асиміляції представників різних народів і витворення єдиного — радянського. Пропаганда прославляла героїзм комсомольців, але значну частину робіт на БАМі і в 40-і, і в 70-і рр. виконували каторжани — «зеки».
Літ.: Стебельський Б. «Україна — Бам» // Визв. шлях. 1985. № 5; Еланцева О. П. БАМ: первое десятилетие // Отечеств. история. 1994. № 6; Її ж. БАМ: страницы трудной истории // Карта. № 7/8.
С. Г. Шаповал
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
