Байков Микола Аполлонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Байков Микола Аполлонович

БАЙКО́В Микола Аполлонович (17(29). 11. 1872, Київ – 06. 03. 1958, Брізбен, Австралія) – письменник, натураліст. Закін. Київ. кадет. корпус, Тифліс. піхотне юнкер. уч-ще (1892). Служив у Маньчжурії. За завданням АН проводив дослідження краю, результати яких лягли в основу підготовленої ним книги нарисів і оповідань. Під час 1-ї світ. війни воював у Галичині, був поранений. Під час воєн. дій 1918–20 був у Добровол. армії, у Новоросійську захворів тифом. 1920 емігрував. Жив у Єгипті, Африці, Індії, у країнах пд.-сх. Азії. Від 1925 жив у Харбіні (Китай), виступав із наук. статтями й нотатками натураліста, зокрема про життя маньчжур. тигрів («Маньчжурский тигр», «Изюбрь и изюбреводство», обидві книги – 1925; «Корень жизни», 1926; «Медведи Дальнего Востока», 1928), а також зі спогадами про події воєн. дій 1918–20. Повість «Великий Ван» (1936) принесла йому світ. славу. Був особливо популяр. у Японії, де на поч. 40-х рр. заговорили навіть про «бум Байкова». Тема багатьох оповідань – несподіванки люд. долі й «окаянное время», поезія стійкості в боротьбі за існування. Під час 2-ї світ. війни переїхав до Австралії. Всі названі твори Б. опубліковані в Харбіні.

Пр.: Лесной массив Восточной Маньчжурии // Вест. Маньчжурии. 1933. № 16.

Тв.: В дебрях Маньчжурии. 1934; По белу свету. 1937; Тайга шумит. Б. р. (усі – Харбін); Черный капитан. Брисбен, 1959.

Літ.: Сайками Токие. Писатель маньчжурской тайги Байков // Сэкай. 1962. № 2; Жернаков В. Н. Николай Аполлонович Байков. Мельбурн, 1968; Канэмицу Сэцу. По следам Байкова // Иван. 1987. № 9; Ким Рехо. Байков // Литература русского зарубежья 1920–1940. Москва, 1999. Вып. 2; Липшиц.

О. М. Сьомочкіна-Рижко

Стаття оновлена: 2003