Безушко Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Безушко Володимир Васильович

БЕЗУ́ШКО Володимир Васильович (22. 08. 1894, с. Корчин, нині Львів. обл. – 24. 06. 1980, Філадельфія, США) – літературознавець, педагог. Д-р філософії (1925), д-р педагогіки в УВУ (1953). Навч. в ун-тах Львова (1918), Праги (1919–20), Ґраца (1920–21), Відня (1921–22), Кракова (1929– 31), Пенни (1967–70). Брав участь у 1-й світ. війні у складі австрій. армії. Згодом перейшов до корпусу УСС, воював на рос. та італ. фронтах до 1918. Учителював на Закарпатті (1922–25), у Галичині (до 1929). У 1929 виїхав до Кракова. Під час 2-ї світ. війни емігрував до Німеччини. 1947 переїхав до США, де працював викл. нім. мови у Ксавієр ун-ті в м. Цинциннат (шт. Огайо). Почав друкуватися в Україні у 20-х рр. у журналах і газетах: «Учитель», «Діло», «Рідна школа» та ін. Писав статті та монографії укр. й англ. мовами про життя і творчість М. Гоголя, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. Лепкого. Вивчав творчість В. Шекспіра, зокрема переклав окремі його сонети укр. мовою.

Пр.: Роди зображень // Учитель. 1932; Нова польська шкільна реформа // Діло. 1932; Шекспір і Шевченко. Філядельфія, 1948; Леся Українка // The Slavic a. East European j. 1958.

Літ.: Лужницький О. Володимир Безушко – літературознавець і педагог // Зап. НТШ. 1982. Т. 195.

В. С. Леник, Л. І. Рудницький

Стаття оновлена: 2003