Бей Василь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бей Василь

БЕЙ Василь (псевд.: Улас, Титар, Василенко, Василенко Улас; 1922, с. Литвинів, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл. – травень 1952, с. Чернихів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл.) – публіцист, громадсько-політичний діяч. Учасник визв. змагань 1940–50-х рр. Навч. в г-зії у м. Бережани, на мед. ф-ті Львів. ун-ту (1939–41). Провідник юнацтва ОУН Бережан. округи, учасник (1941) підстаршин. школи ОУН(б) у Поморянах (нині смт Львів. обл.). В’язень нім. тюрем (1941–42). Обл. провідник юнацтва ОУН Тернопільщини (1942–44). Крайовий референт пропаганди ОУН самостійників-державників (СД) Поділ. краю (1945–47), його крайовий провідник (1947–49). Кер. ОУН СД на Осередніх і Сх. укр. землях (ОСУЗ; 1949–52). Чл. Гол. проводу ОУН СД. Активний дописувач до підпіл. газет і журналів. Автор праць «Як це насправді з допомогами російського народу» (1949), «До питання нашої політпропагандивної роботи у східньоукраїнському середовищі» (1952), «Перспективи розвитку національно-визвольної боротьби в Східній Україні» (1951–52) та ін. Нагородж. Укр. гол. визв. радою Срібним Хрестом заслуги (1948). Заарешт. 1951. Згодом повернувся у підпілля й продовжив боротьбу. Загинув за невідомих обставин.

Літ.: Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943–1949: Довід. Нью-Йорк, 1994.

О. Й. Стасюк

Стаття оновлена: 2003