БЕ́ЙКО Іван Васильович (11. 04. 1937, с. Брідок, нині За­ставнів. р-ну Чернів. обл.) — кібернетик. Доктор технічних наук (1997), професор (1997). Закін. Чернів. університет (1959). Учителював, працював в Ін­ституті математики АН УРСР: м. н. с. (від 1964), ст. н. с. (від 1969); від 1977 — у Київ. університеті: доцент, від 1994 — професор кафедри теорії автоматизов. систем факультету кібернетики. Наукові дослідже­н­ня присвячені об­ґрунтуван­ню та роз­витку методів і алгоритмів для роз­вʼязува­н­ня задач оптимал. керува­н­ня, оптимал. пере­слідува­н­ня, диференц. ігор та прийня­т­тя оптимал. рішень на основі роз­робленої ним теорії оптимал. моделюва­н­ня й про­гнозува­н­ня; знаходжен­ню умов повної керованості неавтоном. систем. За­пропонував метод роз­вʼязувальних операторів для оцінюва­н­ня інформації в кон­структив. теорії моделюва­н­ня, про­гнозува­н­ня й оптимізації систем з непов. даними в техніці, економіці, екології, соціології.