Бейкуський лиман - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бейкуський лиман

БЕЙКУ́СЬКИЙ ЛИМА́Н – лиман у західній частині Очаківського району Миколаївської області. Назва походить від старої назви села на його березі – Бейкуш (у перекл. з турец.– велике помістя, господар. володіння, нині Чорноморка). Улоговина лиману витягнута зі Сх. на Зх. довж. 3,5 км, шир. 0,25–1 км, пл. 2,5 км2, глиб. 1 м. Сполучений протокою з Березанським лиманом, відокремлений від моря Лагерною косою шир. від 0,05 до 1 км. Утворився внаслідок опускання материкової території й затоплення водами моря та рік Березань і Сасик. Живиться за рахунок водообміну з Березанським лиманом поверхн. та підзем. водами. Дно лиману вкрите майже 2-метр. шаром мулових органо-мінерал. сульфідних грязей зелено-сірого кольору, що являють собою антропоген. відклади солоного водоймища. У пн.-зх. частині лиману на мисі між Б. л. і Березанським лиманом 1904 археолог Е. Штерн зафіксував стародавнє поселення. По берегу Б. л. культурний шар простягнувся на 330 м, Березанського лиману – 260 м та вглиб – на 150 м. Відкрито 20 землянок і напівземлянок різної форми, залишки наземної споруди, госп. і зернові ями. З матеріалів серед. 6 – поч. 5 ст. до н. е. переважають фрагменти хіоських, аттичних, іонійських, лесбоських, самоських амфор, простого писаного посуду, чорнофігурних і чорнолакових киликів, столових амфор. Деякі споруди мали культовий характер, в них знайдено майже 100 графітів, здебільшого на керам. уламках, з них 70 – із присвятою Ахіллу, також Гекаті й Корі. Згодом експедиція дослідила буд. комплекс кін. 5 – 1-ї чв. 4 ст. до н. е. На березі Б. л. – с. Чорноморка, літні бази відпочинку, дит. оздоровчий комплекс Микол. глинозем. з-ду.

Літ.: Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Античные поселения Нижнего Побужья (Археологическая карта). К., 1990.

Г. Ф. Крикун

Стаття оновлена: 2003