Бейкуський лиман

БЕЙКУ́СЬКИЙ ЛИМА́Н — лиман у західній частині Очаківського ра­йону Миколаївської області. Назва походить від старої назви села на його березі — Бейкуш (у перекл. з турец.– велике помістя, господар. володі­н­ня, нині Чорноморка). Улоговина лиману витягнута зі Сх. на Зх. довж. 3,5 км, шир. 0,25–1 км, площа 2,5 км², глиб. 1 м. Сполучений протокою з Березанським лиманом, від­окремлений від моря Лагерною косою шир. від 0,05 до 1 км. Утворився внаслідок опуска­н­ня материкової території й затопле­н­ня водами моря та рік Березань і Сасик. Живиться за рахунок водооб­міну з Березанським лиманом поверхн. та під­зем. водами. Дно лиману вкрите майже 2-метр. шаром мулових органо-мінерал. сульфідних грязей зелено-сірого кольору, що являють собою антропоген. від­клади солоного водо­ймища. У пн.-зх. частині лиману на мисі між Б. л. і Березанським лиманом 1904 археолог Е. Штерн зафіксував стародавнє поселе­н­ня. По берегу Б. л. культурний шар про­стягнувся на 330 м, Березанського лиману — 260 м та вглиб — на 150 м. Від­крито 20 землянок і напів­землянок різної форми, залишки наземної споруди, госп. і зернові ями. З матеріалів серед. 6 — поч. 5 ст. до н. е. пере­важають фрагменти хіоських, ат­тичних, іонійських, лесбоських, самоських амфор, простого писаного посуду, чорнофігурних і чорнолакових киликів, столових амфор. Деякі споруди мали культовий характер, в них зна­йдено майже 100 графітів, здебільшого на керам. уламках, з них 70 — із присвятою Ахіл­лу, також Гекаті й Корі. Згодом екс­педиція дослідила буд. комплекс кін. 5 — 1-ї чв. 4 ст. до н. е. На березі Б. л. — с. Чорноморка, літні бази від­починку, дит. оздоровчий комплекс Микол. глинозем. заводу.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю