Бек Юзеф
БЕК Юзеф (Beck Józef; 04. 10. 1894, Варшава — 05. 06. 1944, Стинешть, Румунія) — польський державний і політичний діяч, полковник. Під час 1-ї світової війни — офіцер легіонів Ю. Пілсудського. Співорганізатор травневого перевороту в Польщі 1926, після якого очолив кабінет військ. міністра. Віце-прем’єр (1930–32), міністр закордон. справ (1932–39). Проводив політику балансування між Німеччиною і Францією та її союзниками. 1934 підписав пакт про ненапад з Німеччиною, 1938 підтримав гітлерів. агресію проти Чехо-Словаччини. Лише на початку 1939 був змушений змінити політ. орієнтацію і в березні 1939 підписав угоду з Великою Британією. Як один із провід. політиків режиму санації, проводив політику полонізації українців, підтримував окупацію Закарпаття Угорщиною з метою забезпечення безпосереднього сусідства Польщі з Угорщиною і створення кращих умов для польс.-угор. співпраці у боротьбі проти укр. визв. руху. Після нападу СРСР на Польщу у вересні 1939 виїхав до Румунії, де був інтернований.
Рекомендована література
- Климовский Д. С. Германия и Польша в локарнской системе европейских отношений: Из истории зарождения второй мировой войны. Минск, 1975;
- Зашкільняк Я., Крикун М. Історія Польщі від найдавніших часів до наших днів. Л., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
