Бекбаулов Уразак (Оразак) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бекбаулов Уразак (Оразак)

БЕКБАУ́ЛОВ Уразак (Оразак) 01. 03. 1929, с. Назархан, Каракалпакія, Узбекистан – 20. 03. 1992, м. Нукус, Каракалпакія, Узбекистан) – каракалпацький письменник, літературознавець. Канд. філол. н. (1967). Засл. діяч н. Каракалп. АРСР (1977). Закін. Каракалп. пед. ін-т (Нукус, 1949). Працював учителем, методистом та н. с. Ін-ту мови та літ-ри Каракалп. відділ. Узб. АН. Автор істор. роману «Біруні» (1977) – про середньоазіат. вченого-енциклопедиста 10–11 ст. та роману «Володимир Каракалпаков» (1987) – про долю рос. інтелігента, вихідця з Каракалпакії, син якого, П. Каракалпаков-Востоков, став визначним укр. і рос. актором. Велике місце у творчості Б. займає шевченків. тема: повість «Тарас Аралда» («Тарас на Аралі», 1964; укр. перекл.– К., 1975), нарис «Манғышлақ тағы Тарас тереги жанындағы ойлар» («Думи біля Тарасового дерева в Мангишлаці», 1964), статті «Тарас Шевченко в Каракалпакії» (1961), «Незабутній велетень», «Сліди не стираються» (1964) та ін. Усі твори Б. опубл. в Нукусі. З доп. «Шевченко в каракалпацькій літературі» виступив на 15-й Наук. Шевченків. конф. (Одеса, 1966; опубл. укр. мовою у зб. праць цієї конф., 1968). Укр. мовою окремі твори Б. переклав С. Тельнюк.

Літ.: Малиновська М. Два літа на Аралі // ЛУ. 1975, 27 листоп.; Шевченкіана // Прапор. 1976. № 3.

І. М. Дзюба

Стаття оновлена: 2003