БЕКЕ́ТОВ Микола Микола­йович (31. 12. 1826(12. 01. 1827), с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензенської області, РФ — 30. 11(13. 12). 1911, С.-Петербург) — хімік, один із засновників фізичної хімії. Брат Андрія, батько Олексія Бекетових. Доктор хімічних наук (1865), академік Імператорської академії наук (1886). Ломоносовська премія Імператорської академії наук (1880). На­вчався у С.-Петербурзькому (1844–46), Казанському (1846–48) університетах. Працював у Медико-хірургічній академії під керівництвом видатного російського хіміка, академіка Миколи Зініна. У 1853–55 — асистент кафедри хімії та технології С.-Петербурзького університету; 1855–65 — екс­траординарний, 1865–86 — ординарний професор Харківського університету, в якому започаткував курс фізичної хімії (вперше у світі), 1864 організував від­діл фізико-хімічних наук на фізико-математичному факультеті. Видав курс «Физико-химия. Лекции Николая Николаевича Бекетова, професора Імператорського Харківського університету» (Х., 1886). Від 1886 працював у хімічній лабораторії Імператорської академії наук (С.-Петербург) і викладав на Вищих жіночих курсах. З іменем Бекетова повʼязане становле­н­ня фізичної хімії як науки в Росії та в Україні. Більшість робіт Бекетова в галузі фізичної хімії присвячена про­блемі хімічної спорідненості, пита­н­ням звʼязку між будовою та властивостями ре­агентів, впливу зовнішніх умов на пере­біг реакцій. У докторській дисертації (1865) «Ис­следования над явлениями вытеснения одних элементов другими» Бекетов встановив вплив концентрацій ре­агентів на напрям реакцій, фактично сформулював закон хімічної дії мас раніше за К. Ґульдберґа та П. Вааґе. Встановив ряд активності металів (1865). Організував термохімічні лабораторії, де разом з учнями ви­значив теплоти утворе­н­ня оксидів та хлоридів лужних металів, уперше отримав (1870) без­водні оксиди лужних металів. Роз­робив способи отрима­н­ня металічного рубідію та цезію, промислового виробництва алюмінію, заклав основи алюмо- та магнієтермії. За­пропонував використовувати гіпс для отрима­н­ня сірки (1854). Першим досліджував Березівські мінеральні води (1864). Бекетов був організатором Харківської публічної бібліотеки (нині бібліотека імені Короленка), Товариства дослідних наук при Харківському університеті з фізико-хімічної (головою якої був до 1886) та медичної секціями, Товариства пошире­н­ня писемності в народі і Товариства допомоги студентам. Неодноразово обирався президентом Російського фізико-хімічного товариства (1889–90, 1896–97, 1900, 1902, 1903, 1911).