БЕКІ́РОВ Мустафа Бекірович (1900, м. Бахчисарай, нині АР Крим — 1975?, Ростов-на-Дону?, РФ) — кримськотатарський культурний діяч, мово­знавець. Закін. учител. семінарію. Від 15-ти років працював складальником у друкарні І. Гас­принського, де випускалася г. «Терджиман». Від 1923 — чл. КП. Згодом працював учителем, ін­структором райкому партії. 1931–34 — директор Крим. НДІ крає­знавства. Один із найкращих знавців кримськотатар. мови, брав участь у пере­веден­ні її на лат. абетку. У червні 1934 Б. при­значено ректором Крим. пед. ін­ституту. За період його керівництва від­крито істор. і геогр. факультети. 14 червня 1937 Б. звинувачено у проведен­ні контр­революц. пропаганди й заарештовано. У вʼязниці був під­даний тортурам. На суді себе вин­ним не ви­знав. 2 листопада 1938 виїзна сесія Військ. колегії Верх. Суду СРСР засудила Б. до 12-ти р. по­збавле­н­ня волі. У концтаборі й на заслан­ні провів 18 р. Реабіліт. і звільн. 22 грудня 1956.