Бекіров Мустафа Бекірович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бекіров Мустафа Бекірович

БЕКІ́РОВ Мустафа Бекірович (1900, м. Бахчисарай, нині АР Крим – 1975?, Ростов-на-Дону?, РФ) – кримськотатарський культурний діяч, мовознавець. Закін. учител. семінарію. Від 15-ти років працював складальником у друкарні І. Гаспринського, де випускалася г. «Терджиман». Від 1923 – чл. КП. Згодом працював учителем, інструктором райкому партії. 1931–34 – дир. Крим. НДІ краєзнавства. Один із найкращих знавців кримськотатар. мови, брав участь у переведенні її на лат. абетку. У червні 1934 Б. призначено ректором Крим. пед. ін-ту. За період його кер-ва відкрито істор. і геогр. ф-ти. 14 червня 1937 Б. звинувачено у проведенні контрреволюц. пропаганди й заарештовано. У в’язниці був підданий тортурам. На суді себе винним не визнав. 2 листопада 1938 виїзна сесія Військ. колегії Верх. Суду СРСР засудила Б. до 12-ти р. позбавлення волі. У концтаборі й на засланні провів 18 р. Реабіліт. і звільн. 22 грудня 1956.

Літ.: Урсу Д. П. «Дело» Мустафы Бекирова // ГК. 1996, 12, 19 июля; Його ж. Ректор Бекіров // КСв. 2000, 4 лют.; Деятели крымскотатарской культуры.

Д. П. Урсу

Стаття оновлена: 2003