Коссак Михайло Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коссак Михайло Андрійович

КО́ССАК Михайло Андрійович (08. 04. 1874, с. Вигнанка, нині Горішня Вигнанка Чортків. р-ну Терноп. обл. – 02. 01. 1938, м. Кам’я­­нець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – композитор, диригент, педагог. Брат М. Костів, В. Косса­ка, К. Руб­­чакової та М. Чернявсь­кої, бать­­ко В. Сорокової. Дійс. чл. НТШ, чл. спілки «Робмис» (1919). Закін. Львів. консерваторію Польс. муз. т-ва (1906; курс диригуван­­ня, гармонії та інструментування). 1893–96 – хорист, хормейстер польс. оперет. трупи Ю. Миш­­ковського. 1896–1914 – хормей­­стер і диригент театру т-ва «Русь­­ка бесіда» (Львів), водночас 1899–1907 – викл. драм. студії при ньому.

Серед учнів – В. Кос­­сак, С. Стадникова, І. Рубчак, К. Рубчакова. Разом із Й. Стадником 1904–13 уперше на укр. сцені поставив опери «Роксола­­на» Д. Січинського (завершив її оркестрування), «Еней на мандрівці» Я. Лопатинського, «Фауст» Ш. Ґуно, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Кармен» Ж. Бізе та ін. Серед постановок – оперети М. Вербицького, М. Лисенка, М. Кропивницького, Ж. Оффенбаха, К. Целлера, Й. Штраусса, Ф. Легара. Автор романсів, маршів, п’єс та нар. пісень для скрипки, музики до театр. вистав. 1909 брав участь в орг-ції запису укр. нар. пісень, творів С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка на грамплатівки. 1912 вийшла грамплатівка із записами творів у виконанні К. 1914 мобілізов. до австро-угор. армії, був військ. диригентом. 1915 потрапив у рос. полон. У таборі військовополонених у Ташкенті організував разом із С. Людкевичем Укр. хор (1917–18). Був диригентом хорів у театрах М. Садовського (1918–19), муз. драми (1919–21; обидва – Київ). У 1921 переїхав до Кам’янця-Подільського, де викладав у муз. школі. 1925–35 (з перервою) – асист., зав. лаб. муз.-вокал. мист-ва ІНО, водночас від 1934 – кер. відновлених хор. та симф. гуртків при ньому. Після закриття ІНО 1935 працював піаністом-аком­­паніатором у кінотеатрі. 26 груд­­ня 1937 за­арешт. за звинувачен­­ням у «націоналіст. діяльності», 30 грудня засудж. до розстрілу.

Тв.: «Український марш» для духового оркестру (1905); в’язанки нар. пісень для струн. оркестру – «Що краще?» (1909), «Зоря» (1912).

Літ.: Медведик П. Діячі української музичної культури: Мат. до біобібліогр. слов. // Зап. НТШ. Т. 226: Пр. Музи­­козн. комісії. Л., 1993; Назаренко Є. Д. Подвижник мистецтва // Мат. 9-ї Поділ. істор.-крає­зн. конф. Ка­­м’янець-Поділь­­ський, 1995.

Р. Я. Лаврентій

Статтю оновлено: 2014