Белей Любомир Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Белей Любомир Омелянович

БЕЛЕ́Й Любомир Омелянович (18. 03. 1962, смт Войнилів Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 12. 05. 2018, Ужгород) – мовознавець. Д-р філол. н. (1997), проф. (2002). Закін. Ужгород. ун-т (1983), де від 1986 й працював: від 2000 – проф. каф. укр. мови, водночас 2005–07 –проректор з навч.-вихов. роботи. Напрями наук. діяльності: укр. та слов’ян. ономастика, історія укр. літ. мови, мова та культура укр. діаспори. Переклав (у співавт.) з чеської працю Ф. Тіхого «Розвиток літературної мови на Підкарпатській Русі» (Уж., 1996).

Пр.: Короткий граматичний старослов’янський словник. Уж., 1990; Ім’я для дитини в українській родині. Уж., 1993; Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії 19–20 ст. Уж., 1995; Старослов’янсько-український словник. Л., 2001 (співавт.); Нова українська літературно-художня антропонімія. Проблеми теорії. Історія. Уж., 2002.

М. М. Вегеш

Статтю оновлено: 2018