Белелюбський Микола Аполлонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Белелюбський Микола Аполлонович

БЕЛЕЛЮ́БСЬКИЙ Микола Аполлонович (01(13). 03. 1845, Харків – 04. 08. 1922, Петроград, нині С.-Петербург) – інженер-мостобудівник. Племінник В. Іконникова. Дійс. чл. Рос. Імператор. АМ (1895). Почес. д-р інж. н. у Німеччині. Закін. С.-Петербур. ін-т інж. шляхів сполучення (1867), де відтоді й працював: викл., від 1873 – проф., від 1874 – зав. мех. лаб. Один із засн. та викл. Жін. політех. курсів, викл. С.-Петербур. гірн. ін-ту, Ін-ту цивіл. інженерів. Від 1874 – секр. Т-ва надання допомоги студентам. Серед перших робіт – заміна дерев’яних мостів залізними на Микол. залізниці (1869–81). У 1905 обраний дир. Ін-ту інж. шляхів сполучення, але від посади відмовився. Від 1912 – президент Міжнар. т-ва з розробки методів випробування в’яжучих речовин, металів та ін. матеріалів. Організатор бюро у складі мех. лаб. при Ін-ті інж. шляхів сполучення та засн. ж. «Цемент, его производство и применение». Від 1902 – проф. Київ. політех. ін-ту. Від 1918 жив і працював у Парижі. Винайшов і впровадив у буд-во вільні поперечні балки та ферми з ромбіч. решітками, одним із перших вивчав властивості залізобетон. конструкцій і розробив тех. умови для їх проектування й виконання залізобетон. робіт. Велику увагу приділяв естетиці унікал. інж. споруд, що стали символами нової арх-ри. Заклав основи для широкого застосування типових прогонних конструкцій мостів (1884). За проектами Б. споруджено низку мостів оригінал. конструкцій (понад 100 проектів, заг. довжина мостів – понад 17 км; через Каму, Оку, Неву, Амудар’ю, Іртиш, Білу, Уфу, Волхов, Неман, Селенгу), серед них: двоярусний металевий міст через Дніпро в Катеринославі (нині Дніпропетровськ, 1883–84) завдовжки 1,25 км; металевий міст через р. Інгулець (1884), що мав прогон 94,5 м, який було перекрито напівпараболіч. фермою з дворозкісною решіткою; двопрогонний металевий міст через Русанівську протоку в Києві (1904–06; використано двошарнірні арки з затяжкою і прогоном 101 м; співавт. інж. М. Кривошеїн). Консультував проект залізобетон. маяка заввишки 39 м у Миколаєві (1903, автори О. Баришников і М. П’ятницький). Під кер-вом Б. розроблено тех. умови випробування цементів та ін. буд. матеріалів.

Пр.: Об употреблении литого железа взамен сварочного // Тех. сб. 1882. № 12; Курс строительной механики. С.-Петербург, 1885; Механическая лаборатория за 1875–1886 гг. С.-Петербург, 1886; Из мостовой практики. Свободная проезжая часть и жесткость пролетного строения. К., 1894; Что не знают за границей о русских мостах? // ЖМПС. 1911. Кн. 4.

Літ.: Богуславский Н. Б. 50-летие инженерной учебной деятельности Н. А. Белелюбского. Москва, 1917; Сергеева О. П. Н. А. Белелюбский (1845–1922): Библиогр. указ. Москва, 1951; Лопатто А. Э. Н. А. Белелюбский: Жизнь и творчество. Москва, 1975; Ясиевич В. Е. Архитектура Украины на рубеже 19–20 веков. К., 1988; Выдающиеся инженеры и ученые железнодорожного транспорта. Москва, 1990.

С. К. Кілессо

Стаття оновлена: 2016