БЕЛЕМНІ́ТИ (Belemnitida; від грец. βέλεμνον — бо­йова сокира) — ряд вимерлих головоногих молюсків під­класу колеоідей. Ві­домо бл. 70 родів та 2500 видів. Існували в період від карбону до серед. палеогену, масового роз­витку набули в мезозої. Мали внутр. стрілоподібну черепашку, яка складалася з камер. частини (фрагмакону), пластиноподіб. проостракуму, під яким містилися внутр. органи, й масив. частини черепашки — ростра. Це були стадні мор. тварини, хижаки, будовою тіла подібні до сучас. кальмарів. Тіло Б. мало видовжену циліндр. форму з двома плавниками, чітко окресленою головою з великими очима і 10-ма щупальцями, озброєними гачками. На вентрал. стороні тіла, під головою, містилася мантійна лійка — орган ре­актив. руху молюска. Довжина тіла досягала 10–50 см. Викопні рештки Б. у ви­гляді рострів називають «чортовими пальцями». Часто трапляються в юрських і крейдових від­кладах України й мають біо­стратигр. значе­н­ня.