БЕЛЕ́НЬ Магдалина Іванівна (дівоче — Пуглик; 04. 03. 1951, с. Невицьке Ужгород. р-ну Закарп. обл.) — художник декоративно-прикладного мистецтва. Сестра В. Балоги, дружина М. Беленя. Заслужений художник України (2012). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2006). Член НСХУ (1977), НСМНМУ (2001). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1973; викл. А. Дунчак, А. Бачинська-Сельська, В. Берец), де від­тоді й викладала (до 1985). Водночас працювала у видавництві «Карпати» та на Закарп. худож.-вироб. комбінаті (від 1985 — художник-кераміст цього комбінату). Її керамічні «закарпатці» сповнені жит­тєвої мудрості й гумору, «небесні янголи» приземлені, наділені земними рисами. Серія робіт присвячена дитинству. Ві­дома також як майстриня ручного ткацтва: «Натюрморт із яблуками» (1991), «Святість душі матері» (1995), «Мадон­на» (1996). На основі іконогр. матеріалу створила унікал. серію керам. скульптур з 40-а композицій, присвяч. націям і народностям, які проживають у Карпатах (2000–01). Від 1972 бере участь в обл., від 1973 — респ. та закордон. ви­ставках. Персон. ви­ставки в Ужгороді (1976, 1996, 1998, 2000–01) та Мукачевому (1996). Про творчість Б. на кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка знято два докум. фільми. Роботи зберігаються в музеях України, Грузії, Музеях укр. мистецтва у Торонто і Нью-Йорку.