Белень Магдалина Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Белень Магдалина Іванівна

БЕЛЕ́НЬ Магдалина Іванівна (дівоче – Пуглик; 04. 03. 1951, с. Невицьке Ужгород. р-ну Закарп. обл.) – художник. Сестра В. Балоги, дружина М. Беленя. Засл. художник України (2012). Чл. НСХУ (1977), НСМНМУ (2001). Закін. Ужгород. уч-ще приклад. мист-ва (1973; викл. А. Дунчак, А. Бачинська-Сельська, В. Берец), де відтоді й викладала (до 1985). Водночас працювала у вид-ві «Карпати» та на Закарп. худож.-вироб. комбінаті (від 1985 – художник-кераміст цього комбінату). Її керамічні «закарпатці» сповнені життєвої мудрості й гумору, «небесні янголи» приземлені, наділені земними рисами. Серія робіт присвячена дитинству. Відома також як майстриня ручного ткацтва: «Натюрморт із яблуками» (1991), «Святість душі матері» (1995), «Мадонна» (1996). На основі іконогр. матеріалу створила унікал. серію керам. скульптур з 40-а композицій, присвяч. націям і народностям, які проживають у Карпатах (2000–01). Від 1972 бере участь в обл., від 1973 – респ. та закордон. виставках. Персон. виставки в Ужгороді (1976, 1996, 1998, 2000–01) та Мукачевому (1996). Про творчість Б. на кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка знято два докум. фільми. Роботи зберігаються в музеях України, Грузії, Музеях укр. мист-ва у Торонто і Нью-Йорку.

Тв.: графічні – «З гір Карпатських» (1981), «Висота» (1982), «Квіти Верховини» (1985), «Пісні Прикарпаття» (1988); живописні – «Після спеки» (1990), «Мелодія пробудження» (1995), «Натюрморт з іконою» («Казанська Богоматір», 1996), «Едем. Вигнання з раю» (1998); керамічні – «Золоті зерна» (триптих, 1978), панно «Пісня Словаччини» (триптих, 1986), декор. тарілки «Дівочі забави» (8 шт., 1990), декор. вставки «Сільські будні» (триптих, 1998), рельєф «Відданиця» (2001); скульптурні – «Великдень! Женуть качки» (1983), «Угорська пара: Дід і Катерина» (1988).

Літ.: Художники Закарпаття: Альбом-каталог. Уж., 2001.

М. М. Вегеш

Стаття оновлена: 2016