Белз - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Белз

БЕЛЗ – місто Сокальського району Львівської області. Знаходиться на лівому березі р. Солокія (притока Зх. Бугу, бас. Вісли), за 30 км від райцентру та за 70 км від обл. центру. Пл. 5,9 км2. Насел. 2478 осіб (2001, складає 104,2 % до 1989), переважно українці. Залізнична ст. Уперше згадується в літописі 1030. Тоді Ярослав Мудрий завоював це польс. місто і приєднав до Давньорус. держави. Протягом 3-х століть – центр Белз. князівства, першим князем якого був Всеволод Мстиславович. 1234 було приєднане до Галиц.-Волин. князівства. 1241 зруйнов. монголо-татарами. Від 1340 – під владою іноз. держав. 1377 Б. отримав Маґдебур. право. 1387– 1462 належав мазовец. п’ястам, 1462–72 – воєвод. центр. Від серед. 17 ст. місто занепадає, поступово втрачаючи всі адм. функції. Після 1-го поділу Польщі Б. відійшов до Австро-Угорщини. Після розпаду Австро-Угорщини – у складі ЗУНР. У 2-й пол. 19 ст. Б. – один із центрів хасидизму. Наприкінці 19 ст. у Б. виникли громад. орг-ції: «Просвіта», «Рідна школа», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар» та ін. 1919–39 – у складі Польщі. 1937 насел. Б. складало бл. 7 тис. осіб, 50 % яких становили євреї, 35 % – українці, 15 % – поляки. 1939–44 місто окуповане нім. військами, 1945 знову відійшло до Польщі. Від 1951 Б. – у складі України. 1951–62 – центр Забузького р-ну. 13 грудня 2001 у Б. створ. Держ. історико-культур. заповідник (містить 81 пам’ятку культури від 11 ст.). Нині на тер. Б. діють НВО «Технікс» (вироб-во лужних акумуляторів), міжгосп. буд. орг-ція, млин, 2 деревообробні цехи, міське споживче т-во. У Б. – серед. шк., дит. садок, муз. шк. та ПТУ; лікарня та поліклініка; 2 б-ки, Нар. дім, Будинок нар. творчості, при якому діє хор. колектив, що має звання народного; Музей історії міста. Є відділ. банку. Реліг. громади: УПЦ МП, УГКЦ. На околиці – євр. кладовище, де поховані рабини-цадики (засн. хасидизму в Б.). Пам’ятки археології та арх-ри: городище княжої доби 10–13 ст. (14–18 ст. тут розташ. замок Белза), фрагменти земляних укріплень міста 14–18 ст., давньорус. ґрунт. могильник 11– 13 ст. (Клименщина), дерев’яна церква св. Параскеви, церква св. Миколая (обидві – 17 ст.), шестикутна вежа (1606), барок. кляшторні комплекси домініканців (17–18 ст.). З міста походить укр. Белзька свята ікона Богородиці (Ченстоховська Богородиця, зберігається на Ясній горі побл. м. Ченстохова, Польща). У місті встановлено пам’ятник на пошанування 950-річчя першої літопис. згадки про Б. У місті народилися художник Ф. Яхимович та актриса і співачка М. Жарська.

Літ.: Габор В. Куди подівся белзький меч? // Дзвін. 1991. № 10; Вергун І. Два Белзи // Визв. шлях. 1992. Кн. 2.

Б. Я. Книш, І. М. Дацюк

Стаття оновлена: 2003