Белз

БЕЛЗ — місто Сокальського ра­йону Львівської області. Знаходиться на лівому березі р. Солокія (притока Зх. Бугу, бас. Вісли), за 30 км від райцентру та за 70 км від обл. центру. Площа 5,9 км². Насел. 2478 осіб (2001, складає 104,2 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична ст. Уперше згадується в літописі 1030. Тоді Ярослав Мудрий завоював це польс. місто і при­єд­нав до Давньорус. держави. Протягом 3-х століть — центр Белз. князівства, першим князем якого був Всеволод Мстиславович. 1234 було при­єд­нане до Галиц.-Волин. князівства. 1241 зруйнов. монголо-татарами. Від 1340 — під владою іноз. держав. 1377 Б. отримав Маґдебур. право. 1387– 1462 належав мазовец. пʼястам, 1462–72 — воєвод. центр. Від серед. 17 ст. місто занепадає, по­ступово втрачаючи всі адм. функції. Після 1-го поділу Польщі Б. ві­ді­йшов до Австро-Угорщини. Після роз­паду Австро-Угорщини — у складі ЗУНР. У 2-й пол. 19 ст. Б. — один із центрів хасидизму. На­прикінці 19 ст. у Б. виникли громад. організації: «Просвіта», «Рідна школа», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар» та ін. 1919–39 — у складі Польщі. 1937 насел. Б. складало бл. 7 тис. осіб, 50 % яких становили євреї, 35 % — українці, 15 % — поляки. 1939–44 місто окуповане нім. військами, 1945 знову ві­ді­йшло до Польщі. Від 1951 Б. — у складі України. 1951–62 — центр Забузького р-ну. 13 грудня 2001 у Б. створ. Держ. історико-культур. заповід­ник (містить 81 памʼятку культури від 11 ст.). Нині на тер. Б. діють НВО «Технікс» (виробництво лужних акумуляторів), між­госп. буд. організація, млин, 2 деревооб­робні цехи, міське споживче товариство. У Б. — серед. шк., дит. садок, муз. шк. та ПТУ; лікарня та поліклініка; 2 б-ки, Нар. дім, Будинок нар. творчості, при якому діє хор. колектив, що має зва­н­ня народного; Музей історії міста. Є від­діл. банку. Реліг. громади: УПЦ МП, УГКЦ. На околиці — євр. кладовище, де поховані рабини-цадики (засн. хасидизму в Б.). Памʼятки археології та архітектури: городище княжої доби 10–13 ст. (14–18 ст. тут роз­таш. замок Белза), фрагменти земляних укріплень міста 14–18 ст., давньорус. ґрунт. могильник 11– 13 ст. (Клименщина), деревʼяна церква св. Параскеви, церква св. Миколая (обидві — 17 ст.), шестикутна вежа (1606), барок. кляшторні комплекси домініканців (17–18 ст.). З міста походить укр. Белзька свята ікона Богородиці (Ченстоховська Богородиця, зберігається на Ясній горі побл. м. Ченстохова, Польща). У місті встановлено памʼятник на пошанува­н­ня 950-річчя першої літопис. згадки про Б. У місті народилися художник Ф. Яхимович та актриса і спів­ачка М. Жарська.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю