Розмір шрифту

A

Белз

БЕЛЗ — місто Сокальського ра­йону Львівської області. Знаходиться на лівому березі р. Солокія (притока Зх. Бугу, бас. Вісли), за 30 км від райцентру та за 70 км від обл. центру. Площа 5,9 км2. Насел. 2478 осіб (2001, складає 104,2 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична ст. Уперше згадується в літописі 1030. Тоді Ярослав Мудрий завоював це польс. місто і при­єд­нав до Давньорус. держави. Протягом 3-х століть — центр Белз. князівства, першим князем якого був Всеволод Мстиславович. 1234 було при­єд­нане до Галиц.-Волин. князівства. 1241 зруйнов. монголо-татарами. Від 1340 — під владою іноз. держав. 1377 Б. отримав Маґдебур. право. 1387– 1462 належав мазовец. пʼястам, 1462–72 — воєвод. центр. Від серед. 17 ст. місто занепадає, по­ступово втрачаючи всі адм. функції. Після 1-го поділу Польщі Б. ві­ді­йшов до Австро-Угорщини. Після роз­паду Австро-Угорщини — у складі ЗУНР. У 2-й пол. 19 ст. Б. — один із центрів хасидизму. На­прикінці 19 ст. у Б. виникли громад. організації: «Просвіта», «Рідна школа», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар» та ін. 1919–39 — у складі Польщі. 1937 насел. Б. складало бл. 7 тис. осіб, 50 % яких становили євреї, 35 % — українці, 15 % — поляки. 1939–44 місто окуповане нім. військами, 1945 знову ві­ді­йшло до Польщі. Від 1951 Б. — у складі України. 1951–62 — центр Забузького р-ну. 13 грудня 2001 у Б. створ. Держ. історико-культур. заповід­ник (містить 81 памʼятку культури від 11 ст.). Нині на тер. Б. діють НВО «Технікс» (виробництво лужних акумуляторів), між­госп. буд. організація, млин, 2 деревооб­робні цехи, міське споживче товариство. У Б. — серед. шк., дит. садок, муз. шк. та ПТУ; лікарня та поліклініка; 2 б-ки, Нар. дім, Будинок нар. творчості, при якому діє хор. колектив, що має зва­н­ня народного; Музей історії міста. Є від­діл. банку. Реліг. громади: УПЦ МП, УГКЦ. На околиці — євр. кладовище, де поховані рабини-цадики (засн. хасидизму в Б.). Памʼятки археології та архітектури: городище княжої доби 10–13 ст. (14–18 ст. тут роз­таш. замок Белза), фрагменти земляних укріплень міста 14–18 ст., давньорус. ґрунт. могильник 11– 13 ст. (Клименщина), деревʼяна церква св. Параскеви, церква св. Миколая (обидві — 17 ст.), шестикутна вежа (1606), барок. кляшторні комплекси домініканців (17–18 ст.). З міста походить укр. Белзька свята ікона Богородиці (Ченстоховська Богородиця, зберігається на Ясній горі побл. м. Ченстохова, Польща). У місті встановлено памʼятник на пошанува­н­ня 950-річчя першої літопис. згадки про Б. У місті народилися художник Ф. Яхимович та актриса і спів­ачка М. Жарська.

Літ.: Габор В. Куди подівся белзький меч? // Дзвін. 1991. № 10; Вергун І. Два Белзи // Визв. шлях. 1992. Кн. 2.

Б. Я. Книш, І. М. Дацюк

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
39041
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
123
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 10):
Бібліографічний опис:

Белз / Б. Я. Книш, І. М. Дацюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-39041.

Belz / B. Ya. Knysh, I. M. Datsiuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-39041.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору