Коссар Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коссар Володимир

КОССА́Р Володимир (23. 11. 1890, с. Ру­силів, нині Буського р-ну Львів. обл. – 11. 05. 1970, м. Сент-Ката­рінс, провінція Онтаріо, Канада) – громадсько-політичний діяч, військовик. Батько Л. Коссара. Закін. Львів. реал. г-зію (1909), Рільничу академію в Дублянах (нині місто Жовків. р-ну Львів. обл., 1912). У 1912–18 служив офіцером у австро-угор. армії. Учасник 1-ї світ. війни. Від 1918 – в УГА: ком-р 3-го відділу групи «Схід», начштабу 9-ї Сокал. бри­гади, начштабу 1-ї дивізії УГА, ком-р 5-ї Сокал. бригади. У серп­ні 1919 взяв участь у здобутті Киє­ва. 1920 інтернований, мешкав у таборах Німецьке Яблонне та Лі­берець (Чехо-Словаччина). Зго­дом – співроб. Мін-ва землеробства Чехо-Словаччини, яке відрядило його до Ужгорода, де працював у відділі госп. освіти Цивіл. управи й викладав у вчител. і греко-катол. богослов. се­мінаріях. 1923 здобув диплом інж. госп. шкіл. 1927 емігрував до Канади. Займався фермерством; від 1935 – н. с. Саскачеван. ун-ту (1940 захистив магістер. дис.); 1942–48 – у резерві Канад. ЗС. Брав активну участь у громад. діяльності: 1937–54 – голова кра­йової екзекутиви Укр. нац. об’єдн. Канади; водночас від 1950 – гол. контролер, від 1960 – дир. канцелярії Укр. нар. союзу; 1952–54 – ред. тижневика «Новий шлях». Зробив знач. внесок у збережен­ня та розвиток укр. культури, реліг. традицій і мови, допомагав інтернов. воякам 1-ї дивізії УНА уникнути репресій та ви­­їхати до Канади.

Літ.: Філь Л. Інженер Володимир Кос­сар // Новий шлях. 1980, 27 груд.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2014