Белський Юрій Владиславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Белський Юрій Владиславович

БЕ́ЛСЬКИЙ Юрій Владиславович (22. 09. 1922, м. Оріхів Запоріз. обл. – 03. 06. 2004, Торонто) – український актор і режисер у діаспорі. Чл. Об’єдн. мистців укр. сцени, НСТДУ. Медаль Т. Шевченка (1977). Від кін. 30-х рр., після арешту батька, жив в Одесі, брав участь у драм. гуртку клубу моряків. Під час війни, переживши фашист. полон, потрапив до Австрії, звідти емігрував до Великої Британії, потім до Канади. Працював 1946–49 у Театрі-студії під кер-вом Й. Гірняка і О. Добровольської в Австрії та Німеччині. Від 1951 – актор Нар. театру Г. Ярошевича-Манька та М. Тагаєва в Торонто. Один з організаторів, актор і реж. укр. драм. ансамблю «Заграва» в Торонто (від 1953). У виконав. та режисер. творчості Б. віддзеркалено риси школи Леся Курбаса та Й. Гірняка. Значний вплив на Б. мала практика реж. «Заграви» З. Туржанського. Б. – ініціатор включення «Заграви» 1971 до Об’єдн. етніч. театрів Канади та лауреат його фестивалів. Учасник англомов. театр. групи цього Об’єдн. та лауреат її всесвіт. фестивалів.

Ролі: Остап, Карно («Мати і я», «Зайві люди» за М. Хвильовим), Труффальдіно («Слуга двох панів» К. Ґольдоні), Писар («Пошились у дурні» за М. Кропивницьким), Префект, Прочанин, Мартіан («Оргія», «На полі крові», «Адвокат Мартіан» Лесі Українки), Солопій Черевик («Сорочинський ярмарок» М. Гоголя), майор НКВС Авдєєв («Прокурор Дальський» К. Гупала), купець Лобанів («Тітка Чарлі» Б. Томаса), Інквізитор («Жанна д’Арк» Ж. Ануя), Мина («Мина Мазайло» М. Куліша).

Вистави: «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя (1951), «Касандра» Лесі Українки (1966), «Таборова козулька» С. Архангела (1968), «Примари» Г. Ібсена (1972), «Украдене щастя» І. Франка (1973), «Одруження» М. Гоголя (1974, роль Подкольосіна), «Мотря» Г. Лужницького та Л. Лісевича (1975), «Суєта» І. Карпенка-Карого (1979), «Євшан-зілля» В. Софроніва-Левицького та Віри Ке (1980), «Гріхи молодості» Ф. Арнольда і Е. Баха (сценіч. варіант Б., у співавт. з С. Архангелом; показана 1990 на гастролях у Києві), «Після похорону баби» Т. Галая (2000, роль Волтера – в театр. групі «Лісова пісня», організ. Б.).

Літ.: Рихтицька Д. Людина високого духу і злету (спроба аналізу творчого шляху Юрія Белського) // Визв. шлях. 1990. № 11.

В. М. Гайдабура

Стаття оновлена: 2003