Белшевіца Візма - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Белшевіца Візма

БЕ́ЛШЕВІЦА Візма (Belševica Vizma; справж. – Елсберґа; Elsberga; 30. 05. 1931, Риґа) – латиська письменниця, перекладачка. Чл. СП Латвії (1958), Латис. ПЕН-клубу (1988), почес. чл. Латис. АН (1990). Закін. Літ. ін-т у Москві (1961). Автор поет. зб. «Zemes siltums» («Тепло земне», 1959), «Jūra deg» («Море горить», 1966), «Gadu Gredzeni» («Річні кільця», 1969), «Madarās» («Буркун-зілля», 1976), «Kamola tinçja» («Мотальниця клубка», 1981), «Dzeltu jaiks» («Пора жовтіння», 1987) та ін. Вірші Б. позначені філос. глибиною, історизмом мислення, нар.-поет. баченням природи і людини в навколишньому світі. Книги оповідань «Kikuraga stāsti» («Оповідання Кікураґа», 1965), «Nelaime mājās» («Нещастя в дім», 1979); дит. п’єси «Celš uz pasakas» («Дорога в казку», 1985) та ін. Працювала сценаристкою. Перекладала твори Е. Гемінґвея, Е. По, М. Твена, А. Данте, В. Шекспіра, Р. Кіплінґа, Т. Еліота, О. Пушкіна. З укр. письменників – поезії М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко, В. Коротича, писала передмови до їхніх книжок. Зазнавала цензур. утисків і переслідувань, зокрема й за зв’язки з укр. «шістдесятниками» та дисидентами. Укр. мовою окремі твори Б. переклали І. Драч, В. Коротич, В. Лучук, О. Новицький, А. Шпиталь, З. Коваль. Б. – автор істор. поеми «Uzraksti uz laukas “Livonas chronikas”» («Написи на полях “Лівонської хроніки”», 1969), що була заборон. до 1990 за певні паралелі між подіями 12 ст. й рад. окупацією 1940. Усі твори Б. опубл. у Ризі.

Тв.: укр. перекл. – Серце поета. Сумнів // Сузір’я. К., 1967. Вип. 1; У порожньому місті – тиша... Вірші про солов’їний інфаркт. Можеш мене не любити // Там само. 1971. Вип. 5; Через дурепу Пауліну // Латиське рад. оповідання. К., 1982; Біда в дім // Сузір’я. 1983. Вип. 19.

Літ.: A. Kubuliņa. Vizma Belševica. Rîga, 1997.

А. Г. Шпиталь

Стаття оновлена: 2003