Бемко Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бемко Володимир

БЕ́МКО Володимир (16. 09. 1889, м. Козова, нині Терноп. обл. – 15. 08. 1965, Нью-Йорк) – громадський діяч. Закін. Бережан. г-зію, Львів. ун-т, вивчав право у Краків. ун-ті. За студент. заворушення у Львові 1 липня 1910 засудж. на «процесі 101-го» до 3-х місяців в’язниці. З поч. 1-ї світ. війни мобілізований до австр. війська: воював на серб. та італ. фронтах, був поранений. Переведений до коша 24-го піхот. полку в Коломию, де став ініціатором створення таємного «Військ. ком-ту» й організатором військ. перевороту 1 листопада 1918. Командант бойового відтинку «Нижнів», заст. команданта етап. команди УГА (1919), зв’язковий старшина УГА при штабі добровіл. армії генерала Шиллінга в Одесі, заст. голови ліквідац. комісії УГА в Києві (1920). Пережив оточення в «чотирикутнику смерті». Організатор «Рідної школи», оборонець у політ. процесах. Від 1939 – на еміграції (м. Зальцбурґ, Австрія). Очолював Укр. центр. об’єднання. Від 1953 – у Ньюарку (шт. Нью-Джерсі, США).

Я. П. Полатайчук

Стаття оновлена: 2003