Бен-Аммі Мордехай - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бен-Аммі Мордехай

БЕН-АММІ́ Мордехай (справж. – Рабинович Марк Якович; 1854, с. Верхівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. – 1932, Тель-Авів) – прозаїк, публіцист, громадський діяч. Навч. в Одес. ун-ті. Студентом надрукував ст. «О необходимости специальных учебников русского языка для еврейских школ» // «Рассвет», 1881, № 7. Погроми 1882 різко загострили нац. почуття Б.-А., він виступив одним з організаторів євр. самооборони в Одесі, в тому ж році виїхав у Париж для переговорів про становище євр. біженців. 1882–87 жив у Женеві. 1887–1905 – в Одесі, 1890 примкнув до «» («Ховевей Ціон», рух палестинофільства, передвісник сіонізму), а згодом – до сіоніст. руху. Брав активну участь у роботі сіоніст. конгресів. 1905–23 знову мешкав у Женеві, звідки 1923 переїхав до Палестини. Писав переважно рос. мовою. Автор повісті «Детство» (ж. «Восход», 1902–05), нотаток «Поездка в Литву» (там само, 1894) та «Глас из пустыни» (там само, 1900–01), повісті «» («Ніч у містечку», 1909), творів для дітей, крит.-літ. нарисів. Оповідання Б.-А. переклад. на ідиш, іврит, нім. і франц. мови. Осн. тема творчості Б.-А. – психологія «містечкового» єврея. Йому властиве глибоке знання побуту й духов. життя мешканців «межі осілості».

Літ.: 1986, (Словник нової літератури мовою ідиш. Нью-Йорк, 1986).

М. С. Шлеймович, А. Г. Кержнер

Стаття оновлена: 2003