Бендик Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бендик Петро Іванович

БЕ́НДИК Петро Іванович (23. 02. 1954, Львів) – церковний і громадський діяч, музикант. Д-р богослов’я (1999). Закін. Львів. муз. школу-інтернат ім. С. Крушельницької (1972; кл. скрипки). Того ж року вступив до Львів. консерваторії. За відмову співпрацювати з КДБ та за належність до підпіл. УГКЦ 1973 відрахов. з консерваторії. Після служби в армії навч. у консерваторії в Таллінні (1976–81), водночас – заочно у Львів. підпіл. духов. семінарії УГКЦ. Працював у камер. оркестрі Закарп. філармонії в Ужгороді (1981–84), в оркестрі Муз.-драм. театру у Дрогобичі (1984–89). У 1987 висвяч. на священика (духовне ім’я Мирон), підпільно вів реліг. діяльність на Дрогобиччині, від грудня 1989 перейшов на легал. статус, працюючи в храмах оновленої УГКЦ. Від 1990 – декан УГКЦ Дрогоб. р-ну. Закін. заочно навч. у Люблін. катол. ун-ті (1995). Від 1994 – ректор Дрогоб. єпархіал. катехит. ін-ту. Учасник наук. конф. з питань релігії, духовності, мист-ва й культури. Заст. голови Укр. богослов. наук. т-ва; викл. Львів. богослов. академії й Харків. колегії УАПЦ. Один із організаторів духовно-мист. акцій, учасник низки наук. конференцій з питань релігії, духовності мист-ва і культури. Автор публікацій на реліг.-морал. тематику.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2003